Home Історія Цей день в історії 23 червня

23 червня

1272
0
SHARE

1920 – У червні, після звільнення Бердичева від польських військ та військ УНР, більшовицькою владою проведено “націоналізацію” будівель, які належали заможним жителям.

Так, у будинку колишнього комерційного училища по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська) відкрилась одна з перших трудових шкіл. А в будинку колишнього казначейства (згодом це приміщення тривалий час займав кінотеатр ім. М. Фрунзе) відкрився клуб інвалідів.

Будівля казначейства.
Фото з альбому, створеного з нагоди 300-річчя правління царського дому Романових, 1913 р.

1921 – Становлення радянської влади на Бердичівщині відбувалось важко та криваво – після громадянської війни 1917-1920 рр. та польсько-радянської війни 1920 року на її теренах діяло багато напіввійськових угрупувань, банд, які користуючись слабкістю нової влади утримували цілі райони під своїм контролем.

Цього дня документи зафіксували показовий як на ті часи випадок: 24-річний молодший міліціонер дев’ятого району міліції Бердичівського повіту Іван Олексійович Виговський (за соціальним походженням – селянин), переодягнувшись у цивільний одяг, виконував розвідувальну роботу: збирав дані про місцезнаходження, кількісний склад банд, їх озброєння, напрям руху, поплічників бандитських отаманів.

Десь поблизу Ординецьких хуторів його схопили члени банди, в якій нараховувалось біля тридцяти учасників. Цілий день бандити катували молодшого міліціонера, але не добившись від Виговського жодних відомостей, порубали шаблями.


1941 – На другий день від початку німецько-радянської війни на підприємствах та установах Бердичева партійні органи організували мітинги, збори колективів, на яких виголошувалась підтримка Червоній Армії у боротьбі з ворогом. Наприклад, о 7 ранку на заводі “Комсомолець” відбувся загальний мітинг, на якому з інформацією про напад німецьких військ виступив директор заводу Зубченко. Він закликав увесь колектив самовідданою роботою на своїх дільницях виконати свій громадський обов’язок перед Батьківщиною. На мітингу робітники, службовці, інженерно-технічний склад заводу прийняли рішення, в якому просили вважати себе мобілізованими, по першому заклику партії та уряду виступити на захист Батьківщини.


1954 – У 1954 році в Радянському Союзі широко відзначали 300-річчя возз’єднання України з Росією. З цією метою вищі партійні органи країни розробили низку заходів, спрямованих на закріплення серед громадян СРСР тези історичної спільності російського та українського народів.

Цього дня у Бердичеві відбулась багатотисячна демонстрація, присвячена 300-річчю возз’єднання. По центральній вулиці міста пройшла театралізована колона учасників демонстрації, одягнутих у козацький одяг часів Богдана Хмельницького.


Пам’ятник Павці Корчагіну.

1979 – Цього дня у місті Боярка Київської області відкрито пам’ятник Павці Корчагіну – головному герою роману Миколи Островського «Як гартувалась сталь» (1932). Пам’ятник присвятили героїчним звершенням комсомольців першого покоління, встановили його навпроти будинку, де в жовтні-грудні 1921 року проживали сам письменник та його соратники-комсомольці. На постамент здійнялась бронзова постать червоноармійця в будьонівці, який обережно притискає до грудей квітку революції – червону гвоздику.

Виготовили цей пам’ятник на бердичівському машинобудівному заводі “Прогрес”. Відливали з бронзи частини монумента у цеху №17, а остаточне складання відбувалось у цеху №20. Відмінно справились із завданням робітники бригади ливарників Миколи Сивобородька, а також котельники-складальники О. Українець, В. Шульц, електрозварювач П. Білик, газорізальник Г. Куценко, слюсар О. Горофенюк, кранівниці І. Орловська, В. Зеленюк.

Докладніше про цей історичний факт читайте у статті “Як бердичівляни пам’ятники виготовляли”.


Великий герб Бердичівського району.

2009 – Рішенням 22-ї сесії Бердичівської районної ради V скликання прийнятий і затверджений Гімн Бердичівського району.

На конкурс щодо створення гімну Бердичівського району, який оголосила районна рада, надійшло 13 варіантів. З них і вибрали кращий, який найкраще оспівує і возвеличує регіон.

Слова гімну написані відомою бердичівською поетесою, педагогом бердичівського навчально-виховного комплексу №10 Наталею Василівною Мариняк і покладені на музику викладача Бердичівського педагогічного коледжу, Заслуженого вчителя України Миколи Петровича Рожанського. Пісня велично починається прославленням людської працьовитості, щедрості і хвалою родючій землі, що притаманне нашому краєві. Далі возвеличуються міцність родини, хліб-сіль на рушнику, невмирущість великих життєстверджуючих традицій.

Гімн Бердичівського району
(музика М. Рожанського, слова Н. Мариняк)

Ти славний працею людською,
Красою рідної землі,
Селом, де щедрою рукою
Зерно посіяне в ріллі.

Хай доля буде в нас щаслива,
Хай буде кожен день ясним,
Хай завжди колоситься нива
Під мирним небом голубим.

Бердичівський район –
Одна міцна родина
Бердичівський район –
Хліб і сіль на рушниках.

Бердичівський район –
Тут наша Батьківщина
Бердичівський район –
Будь славен у віках!


Павло Антонович Сухоставський.

2010 – За поданням керівництва госпіталю ветеранів війни, за багаторічну сумлінну працю в системі охорони здоров’я, велику героїко-патріотичну виховну роботу серед молоді міста, активну участь у житті територіальної громади рішенням виконавчого комітету Бердичівської міської ради №366 від 23.06.2010 р. медику, ветерану Великої Вітчизняної війни Павлу Антоновичу Сухоставському присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Рішення виконкому було затверджено постановою Бердичівської міської ради №943 від 24 червня, вручення почесної відзнаки відбулось під час урочистостей із нагоди Дня міста Бердичева 27 червня 2010 року.

Павло Сухоставський проживав у Бердичеві з 1960 року, з цього ж часу працював у госпіталі для інвалідів війни – дарував колишнім фронтовикам полегшення, надію та віру у видужання. Загалом 35 років присвятив Павло Антонович наданню медичної допомоги тим, хто захищав Вітчизну. За здобутки мирної праці Павло Антонович у 1974 році нагороджено знаком “Відмінник охорони здоров’я”.


Юрій Олексійович Євтєєв.

2011 – За вагомий внесок у вирішення соціально-економічних проблем територіальної громади міста, активну громадську позицію рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 23 червня 2011 року №352 Юрію Олексійовичу Євтєєву, директору Департаменту кадрової політики Кабінету Міністрів України, присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Церемонія нагородження відбулась 26 червня 2011 року – під час святкування Дня міста Бердичева.

Юрій Євтєєв народився у селі Потіївка Радомишльського району Житомирської області, тривалий час проживав у Бердичеві. З 1995 року працював в апараті Кабінету Міністрів України. Обіймаючи керівні посади в апараті, Юрій Євтєєв активно сприяв вирішенню нагальних питань соціально-економічної розбудови Бердичева, проблем життєдіяльності міського комунального господарства.


Сергій Сергійович Железняк.

2011 – За вагомий внесок у вирішення соціально-економічних проблем територіальної громади міста, активну громадську позицію рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 23 червня 2011 року №352 Сергію Сергійовичу Железняку, колишньому військовому, голові Бердичівської міської ради ветеранів України, присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Церемонія нагородження відбулась 26 червня 2011 року – під час святкування Дня міста Бердичева.

Сергій Железняк народився в місті Горлівка Сталінської (нині Донецької) області, з 1980 року проживав у Бердичеві. З 1987 року, з моменту створення, увійшов до ветеранської громади. Його обрали членом ради, з 2007 року   Сергій Железняк обіймав посаду голови Бердичівської міської ради ветеранів України.


Міський голова Василь Мазур та керівник “Сончік” Людмила Тимошенко знімають покривало з “Бердичівського диванчика”, 23 червня 2017 р.

2017 – У переддень святкування Дня міста Бердичева на площі Центральній міста з’явилась художня інсталяція – “Бердичівський диванчик”. Інсталяція присвячена українсько-литовському підприємству “Сончік”, яке спеціалізується на виготовленні м’яких меблів і ортопедичних матраців та з 2006 року працює у Бердичеві. На 2017 рік штат підприємства нараховував біля 160 працівників.

“Бердичівський диванчик” – це встановлений на постаменті символічний диван, виготовлений з металу. На дивані прикріплена таблична з написом “Сончік”.

Вітальні слова з нагоди відкриття нового експонату на Центральній площі промовили міський голова Василь Мазур, директор Бердичівської фабрики одягу Галина Стукало та керівник підприємства “Сончік” Людмила Тимошенко.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here