Некрополь Бердичева

Некрополь Бердичева

Могили потрібні живим, а не мертвим.
Вони дають нам можливість думати про них, а не про те,
що ті, кого ми любили, гниють під землею.
Мертвим байдужі красиві квіти і мармурові статуї.

Лорел Гамільтон, "Заборонений плід".

Кладовище (цвинтар) — місце, в якому хоронять тіла і кремовані останки померлих людей, проводять похорон — церемонію, ритуал поховання; спомини померлих. Сукупність кладовищ та поховань формують некрополь населеного пункту, який є його невід'ємною частиною. За етапами розвитку некрополя можна прослідкувати віхи минулого населеного пункту.

До початку XIX ст. на території Російської імперії зберігалася традиція поховання померлих на цвинтарях, що знаходилися на території діючих церков або костелів. Згодом кладовища почали розташовувати поза населеними пунктами. Такий історичний розвиток некрополю характерний і для Бердичева.

Першим відомим поховальним комплексом Бердичева є кладовище при православному храмі – Михайлівській церкві, що була споруджена Василем Тишкевичем у XVI ст., тобто майже одночасно з заснуванням міста. Достеменних відомостей про цей поховальний комплекс ми не маємо, оскільки він припинив своє існування ще у другій половині XVI ст. Відомо лише, що згодом на цьому місці було побудовано кармелітську школу, а декілька надмогильних хрестів перенесено на загальноміське кладовище по вулиці Пушкіна під час освоєння кармелітами території колишньої церкви.

Так само не маємо ми достовірних даних і про поховальні комплекси Успенського собору, Миколаївської церкви та костелу Святої Варвари, які свого часу безслідно зникли.

Та залишились відомості про кладовища, що влаштовувались на околицях Бердичева. Зауважимо, що на момент закладання таких кладовищ вони дійсно були розташовані на околицях. І лише згодом, через десятиліття та навіть цілі століття за рахунок розвитку Бердичева кладовища опинялись у межах міських забудов. Особливо це характерно для єврейського кладовища, на місці якого нині знаходиться міський парк культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка.

У даному історичному проекті ви ознайомитесь як з діючими, так і з закритими для поховань кладовищами, погребальними комплексами та окремими могилами, які знаходяться на території Бердичева. Ви дізнаєтесь про історію їх виникнення і подальший розвиток, побачите фотографії окремих поховань.

Елінг. Кладовище військовополонених

Елінг, на південь від міста Бердичева, біля гаражного кооперативу. Знаходиться кладовище військовополонених, які померли власною смертю чи загинули в роки Другої Світової війни. На кладовищі, утвореному в середині 1945 року, поховані німецькі воїни, а також...

Звернення до відвідувачів

Шановні відвідувачі! Ви завітали на оновлений веб-сайт "Мій Бердичів" – сторінку в Інтернеті, яка розповідає про історію міста, його минуле та сьогодення. Якщо вас зацікавила тематика та представлений тут матеріал, просимо ознайомитись з наступною інформацією. Докладніше >>>

Історія Бердичева на папері

Нова книга Представляємо Вашій увазі новий історико-краєзнавчий нарис: "Бердичів. Історія міста
від заснування до сьогодення" (2016).
Нова книга, нові сюжети, нові історії...

Докладніше >>>