22 червня

1929 – Бердичівська механічна школа цього дня була реорганізована у Бердичівський технікум хімічного машинобудування.

За відгуками підприємств, на яких працювали випускники технікуму, рівень їх підготовки відповідав тому спеціальному замовленню, якого вимагає виробництво від молодого спеціаліста.

1929 – У селі Мала Клітенка Козятинського району Вінницької області у багатодітній родині народилася Горбаченко Людмила Іллівна (Ільківна) (1929-2007).

Людмила Горбаченко з 1947 року працювала електрозварювальником у котельно-зварювальному цеху машинобудівного заводу “Прогрес”, тут досягла значних успіхів у праці. Вона тричі обиралась депутатом Бердичівської міської Ради, також тричі стала депутатом найвищого виборчого органу Радянського Союзу – Верховної Ради.

Людмила Іллівна активно працювала в своєму виборчому окрузі, брала участь у вирішенні нагальних питань розвитку міста, області, держави.

За вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста та з нагоди 575-ліття від року заснування Бердичева виконавчий комітет Бердичівської міської ради рішенням №479 від 18.08.2005 р. присвоїв Горбаченко Людмилі Ільківні звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Померла Людмила Горбаченко у Бердичеві 30 жовтня 2007 року. Похована на міському кладовищі у секторі почесних поховань.

1941 – О 4 годині ранку збройні сили гітлерівської Німеччини здійснили напад на Радянський Союз. Розпочався збройний конфлікт між Німеччиною та СРСР, що тривав від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. У німецькій історіографії отримала назву Східного фронту (нім. Ostfront), а в радянській — Великої Вітчизняної війни (рос. Великая Отечественная война).

У перші ж дні війни сотні бердичівлян були мобілізовані до лав Червоної Армії. Багато з них пішли добровольцями, оскільки загальний рівень патріотизму, що активно насаджувався радянською пропагандою в останні роки (кінофільми, газетні публікації, розповіді про бойові дії з білофінами та японськими мілітаристами), був дуже високим. Так, до бердичівського райвійськкомату 22 та 23 червня надійшло 132 заяви від добровольців, з них 78 заяв – від жінок. Ті ж мешканці, що залишилися у місті, брали участь у спорудженні оборонних споруд та комунікацій, несли цілодобове чергування на постах протиповітряної оборони.

1981 – З нагоди 100-річчя з дня народження полководця громадянської війни Григорія Івановича Котовського (нар. 24 червня 1881 року) у Бердичеві відбулось свято вулиці імені Григорія Котовського.

Ветерани громадянської та Великої Вітчизняної війн, ветерани дивізії Котовського, учні міських шкіл, жителі Бердичева урочистим маршем пройшли від приміщення середньої школи №4 по вулиці Свердлова (нині вулиця Вінницька) до пам’ятника Григорію Котовському, який розташований на Червоній горі. Тут, біля пам’ятника, відбувся велелюдний мітинг, на якому виступили партійне та господарське керівництво міста, гості свята.