Історія підприємств, установ
Фактичне зародження промисловості у Бердичеві відбулось у XIX столітті. Якщо у 1798 році – після входження Бердичева до складу Російської імперії – у містечку діяло два підприємства, що виробляли тканини, майстерня з обробки шкіри, цегельня, пивоварня і два млини, то вже 1845 року у Бердичеві діяло 8 підприємств з виробництва цегли, 4 миловарні, воскобійне підприємство, маслозавод, каретна, макаронна і навіть 6 капелюшних майстерень.
У 1872 році вже нараховувалося 25 підприємств мануфактурного типу. Це були переважно невеличкі кустарні підприємства, чисельність працівників на них здебільшого не перевищувала 10-12 чоловік. Історія зберегла прізвища відомих бердичівських підприємців: Дербандеркер, Пивоцький, Рубінштейн, Вайнберґ, Абрамович – виробництво цегли; Ґеллін, Ліберман, Журавський, Цвет – випуск віденських меблів; Шнайдер, Штернберг – миловаріння; Босин, Майденберґ – виготовлення ласощів; Брейфман, Бебель, Ліфшиць – борошномельна галузь; Лейбель і Носх – виробництво крохмалю; Ґребельський – виробництво макаронів; Ґробівкер – тютюнова галузь; Сангушко – виробництво сукна; Заходер – золоті і срібні вироби; Марґуліс і Бубіс – виробництво паперу; Беккель, Ґольденберг, Дорфман, Бухман, Соболь, Барденштейн – друкарська справа; Бурко, Кобилянський, Ценшмер, Руб – шкіробробні заклади.
В останній третині XIX століття у місті стали до ладу великі підприємства, частина з яких діє і сьогодні. У першу чергу, це шкірзаводи Ціллера (1864) та Шленкера (1876), чавунно-ливарний завод Плахецького (1880), фарфоро-фаянсовий завод Зусмана (1890), пивзавод Чепа (1861).
З докладною історією підприємств та установ Бердичева ви й ознайомитесь у цьому розділі.