Железняк Сергій Сергійович

Железняк Сергій Сергійович (нар. 2 жовтня 1930, м. Горлівка, Сталінська обл., УСРР, СРСР – пом. 19 грудня 2020, м. Бердичів, Житомирська обл., Україна) – голова Бердичівської міської ради ветеранів України, Почесний громадянин міста Бердичева.

Железняк Сергій Сергійович народився 2 жовтня 1930 року в робітничій сім’ї в місті Горлівка Сталінської (нині Донецької) області.

Сергій Сергійович ледь закінчив початкову школу як розпочалась німецько-радянська війна. Разом із сім’єю був евакуйований до міста Кемерово (РРФСР), де працював на заводі з виготовлення зброї для фронту. У 1943 році сім’я повернулась із евакуації в Україну, у село Єпіфаново Старобільського району Ворошиловградської (нині Луганської) області. Сергій працював на різних сільськогосподарських роботах. Згодом став учасником будівництва Рубіжанського хімкомбінату.

Після закінчення у 1946 році семирічної школи Сергій навчався у Лисичанському гірничому технікумі, по закінченні якого працював у шахті на посаді техніка-електромонтажника.

Згодом Сергія Сергійовича за комсомольською путівкою направили на навчання до Житомирського військового училища військ ППО. У 1949 році він закінчує училище і його, як сумлінного офіцера, командування залишає в училищі. Тривалий час Сергій Железняк служить на посадах командира взводу, викладача тактики, начальника штабу, заступника командира частини. Будучи командиром взводу та дивізіону Сергій Сергійович за роки служби в училищі випустив 720 офіцерів.

У 1971 році Сергій Железняк залишає училище і проходить службу у кадрових військах начальником штабу в місті Умань. У 1977 році звільняється з рядів Збройних Сил і відбуває на проживання у місто Рубіжне Луганської області. Грамотного пропагандиста партійні органи призначають головою міської організації товариства “Знання”. За активну роботу в товаристві його нагороджують знаком “Отличник общества “Знание”.

У 1980 році Сергій Железняк у зв’язку з погіршенням здоров’я дружини Раїси Петрівни переїздить до Бердичева на постійне місце проживання. Тут він також обіймає посаду голови правління міської організації товариства “Знання”, з лекціями відвідує підприємства та установи міста.

У Бердичеві Сергій Сергійович від самого початку створення у 1987 році пристає до ветеранської громади. Його обирають членом ради, а з 2007 року – по смерті голови ради ветеранів Івана Лаврентьєва – Сергій Железняк стає головою Бердичівської міської ради ветеранів України.

Сумлінна праця на трудовому фронті, військовій службі, громадській діяльності оцінена багатьма медалями Збройних Сил СРСР, грамотами від обласної державної адміністрації, обласної і міської ради ветеранів. Указом Президента України №217/2012 від 29 березня 2012 року за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді, багаторічну плідну громадську діяльність та з нагоди 25-річчя Організації ветеранів України Сергія Сергійовича Железняка нагороджено орденом “За заслуги” III ступеня.

За вагомий внесок у вирішення соціально-економічних проблем територіальної громади міста, активну громадську позицію рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 23 червня 2011 року №352 Сергію Сергійовичу Железняку присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”. Церемонія нагородження відбулась під час святкування Дня міста Бердичева 26 червня 2011 року.

Сергій Железняк одружений. Разом із нині покійною дружиною Раїсою Петрівною виховав дві доньки, має твоє онуків та троє правнуків.

Помер Сергій Сергійович Железняк 19 грудня 2020 року. Похований у Бердичеві на загальноміському кладовищі, 32 сектор, 26 ряд, 15 місце.

Джерела і література:

Рицар світла і добра. // “Земля Бердичівська”, №40 (15784) від 01.10.2010 р.

Рішенням Виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 23 червня 2011 року №352.