Лукуц Юрій Михайлович

Лукуц Юрій Михайлович (нар. 7 травня 1941, м. Виноградів, Закарпатська обл., УРСР – пом. 14 березня 2021, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – журналіст, громадський діяч, краєзнавець.

Лукуц Юрій Михайлович народився 7 травня 1941 року в місті Виноградові Закарпатської області. Батько Юрія Лукуца – Михайло Іванович був учасником Другої світової війни, працював у Виноградівській районній лікарні. Мати Маргарита Федорівна працювала санітаркою інфекційного відділення тієї ж лікарні.

Трудове життя Юрія розпочалося у 14 років, коли під час літніх канікул після сьомого класу, у винрадгоспі обробляв виноградники.

У 1958 році Юрій Михайлович закінчив Виноградівську середню школу №1, в якій залишився працювати лаборантом фізичного кабінету. Пізніше став учнем столяра і столяром-складальником меблів промислово-кооперативної артілі “Труд” у Виноградові. У 1960 році вступив до Львівського лісотехнічного інституту, який закінчив через п’ять років та отримав кваліфікацію інженера-механіка.

У 1966 році Юрій Лукуц проходив строкову службу, у 1970-1972 рр. служив офіцером у лавах Радянської Армії. У 1967-1970-х та 1972-1975 роках працював на Свалявському лісокомбінаті, Виноградівській меблевій фабриці та Вілоцькому деревообробному комбінаті Закарпатської області інженером-технологом, старшим інженером-конструктором, начальником цеху, начальником виробничого відділу та головним інженером.

У зв’язку з сімейними обставинами (необхідність змінити несприятливий для хворої дочки клімат) у 1975 році Юрій Лукуц із сім’єю переїхав до міста Коростень Житомирської області, де працював майстром та інженером-технологом на деревообробному комбінаті, пізніше старшим майстром та начальником Коростенського меблевого цеху №14 виробничого об’єднання “Житомирдерев”. Після ліквідації цеху з 1979 року працював інженером-технологом ВДО “Житомирдерев”. У цьому ж році переведений на Бердичівську меблеву фабрику, де й працював із деякими перервами до травня 2003 року.

У колектив бердичівських меблевиків Юрій Лукуц прийшов уже сформованим, досвідченим фахівцем. Протягом восьми років очолював технологічний відділ підприємства. З перших днів своєї роботи на новому місці зарекомендував себе як раціонально мислячий, ініціативний спеціаліст. Одночасно проявляється риса його характеру – наполеглива боротьба за якість продукції. Він виступає на всіляких зборах, для вирішення наболілих проблем звертається (на жаль, не завжди успішно) до керівництва підприємства. А ще розгорнув активну діяльність у пресі. На сторінках місцевої газети “Радянський шлях” (нині “Земля Бердичівська”) з’являється ряд критичних публікацій Юрія Лукуца, серед них гострі кореспонденції “Не тільки для ярмарку” (24 липня 1987 р.), “Інтереси споживача – насамперед” (19 січня 1988 р.), “Новинка сезону” (20 травня 1988 р.) та інші. З’являються матеріали і в республіканських та всесоюзних виданнях: в “Радянській Україні” та “Экономической газете”.

Окрім критичних статей Юрій Лукуц публікує і матеріали інформаційного значення. Так розпочинається його суто журналістська біографія. А першою стала замітка в “Радянському шляху” за 30 січня 1980 року “Шукачі нового, прогресивного” про творчі здобутки раціоналізаторів меблевої фабрики. Справжнім вчителем журналістської професії для Юрія Лукуца став член Спілки журналістів України, заввідділом “Радянського шляху” Володимир Космач. Володимир Петрович годинами засиджував після роботи з молодим громадським кореспондентом, якому відкривав секрети журналістики. І ця робота дала результат – протягом наступних трьох десятиліть у всесоюзній, обласних, місцевих газетах було надруковано майже 400 статей Юрія Лукуца. Він готує матеріали на соціально-побутові, політичні, спортивні, туристські, природоохоронні, екологічні, краєзнавчі, релігійні та інші теми.

Згодом у пам’ять про свого вчителя Юрій Михайлович зібрав майже всі публікації Володимира Петровича, упорядкував і систематизував їх, підготував бібліографічний покажчик опублікованих матеріалів. У науковому збірнику “Велика Волинь” (том 21) був надрукований матеріал Юрія Лукуца “Володимир Космач – журналіст і краєзнавець”.

З лютого 1997 по вересень 2000 року Юрій Лукуц працював кореспондентом житомирського обласного громадсько-політичного часопису – газети “Віче”.

З 1999 року Юрій Михайлович є регулярним учасником науково-краєзнавчих конференцій. Залучив його до пошукової діяльності голова Бердичівського регіонального осередку Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині відомий організатор краєзнавчого руху в Україні Павло Скавронський. Вперше виступив Юрій Лукуц на конференції “Бердичівська земля в контексті історії України” з доповіддю “Дмитро Степовик – визначний науковець і талановитий педагог”.

Пізніше були матеріали про видатного представника української інтелігенції Юхима Сіцінського, знаменитого футболіста з Бердичева Анатолія Пузача, талановитого бердичівського композитора, співака і музиканта Олеся Коляду, засновника школи циркового мистецтва в м. Бердичеві Валентина Моцного, майстра народної творчості з Бердичева Валерія Земнухова. Підготував Юрій Лукуц також доповіді про історію бердичівської меблевої фабрики, про музей історії бердичівського заводу “Прогрес”, про бердичівський міський Палац культури, про Народний аматорський хор ветеранів війни і праці міста Бердичева, про історію туризму в Бердичеві, про політичні події в Бердичеві на зламі тисячоліть, про Українську православну церкву Київського патріархату на Бердичівщині, про вирішення проблем місцевого самоврядування на Бердичівщині та інші.

За активну краєзнавчу роботу член Бердичівського регіонального осередку Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині Юрій Лукуц у 2005 році удостоєний Подяки Голови Всеукраїнської спілки краєзнавців України, академіка П.Т. Тронька.

Юрій Лукуц також займає активну громадсько-політичну позицію. Він протягом шести років очолював Бердичівську міську організацію Українського Народного Руху – Української Народної Партії. Також шість разів став членом окружних і територіальних і двічі головою дільничних виборчих комісій.

Він є активним учасником народного аматорського хору ветеранів війни і праці Бердичева і аматорського ансамблю народної пісні “Бердичі”.

Юрій Лукуц був одружений. Разом із дружиною Марією Юхимівною виховали дочку Тетяну, мав онука Олексія.

Помер Юрій Михайлович Лукуц 14 березня 2021 року.

Краєзнавчі публікації Юрія Лукуца (на початок 2011 р.):

1. Лукуц Ю.М. Володимир Космач – журналіст і краєзнавець // Житомирщина на зламі тисячоліть. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т.21 /Відп. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир; “М.А.К.”, 2000. – 390с.
2. Лукуц Ю.М. Дмитро Степовик – визначний науковець і талановитий педагог // Бердичівська земля в контексті історії України. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т.19 / Відп. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: “М.А.К.”,1999. – 174 с.
3. Лукуц Ю.М. Видатний представник української інтелігенції Юхим Сіцінський // Поділля в житті, діяльності і творчості Юхима Сіцінського та Володимира Січинського. Науковий збірник “Велика Волинь”. – Камянець-Подільський. – 2009.
4. Лукуц Ю.М. Анатолій Пузач – бердичівська зірка українського футболу // Україна від епохи УНР до початку ХХІ століття. Науковий збірник “Велика Волинь”. Вип. 41. Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 125-річчю від дня народження І.А. Фещенка-Чопівського (м. Житомир, 20-22 січня 2009 р.) / Гол. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко. 2009. – 560 с.
5. Лукуц Ю.М. Олесь Коляда – композитор, музикант, співак // Духовні витоки Житомирщини. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т.29 / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко. 2003. – 331 с.
6. Лукуц Ю.М. Валентин Моцний – засновник сучасної школи циркового мистецтва в Бердичеві // Краєзнавство та музейна справа в Україні. Вип. 44. Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 145-річчю заснування Житомирського науково-краєзнавчого музею (27-29 жовтня 2010 р. м. Житомир) / Голов.ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко. 2010. – 544 с., іл.
7. Лукуц Ю.М. Побережний О.С. Рукотворні дива майстра народного мистецтва Валерія Земнухова // Житомиру – 1125. Випуск 42. Матеріали всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 1125-річчю заснування м. Житомира (6-8 жовтня 2009р., м. Житомир) / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко, 2009. – 460 с.
8. Лукуц Ю.М. ЗАТ “Бердичівмеблі”: сторінки історії і проблеми // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т. 22 / Відп. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: “М.А.К.”, 2001. – 472 с., іл.
9. Лукуц Юрій. Музей історії бердичівського заводу “Прогрес” як краєзнавче джерело // Волинський музей: Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 3. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Волинського краєзнавчого музею та 55-річчю Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Луцьк – Колодяжне, 18-19 травня 2004 р. – Луцьк, 2004 р. – 394 с., іл.
10. Лукуц Ю.М. Бердичівський міський Палац культури – центр змістовного дозвілля // Бердичівська земля у плині часу. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Вип. 37. Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х т.т. Т.2 – Житомир: М. Косенко, 2007. – 320 с., іл.
11. Лукуц Ю.М. Політичні події в Бердичеві // Бердичів древній і вічно молодий. Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т.32 / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко. 2005. – 300 с.
12. Лукуц Ю.М. Українська Православна Церква Київського патріархату на Бердичівщині // Кобудь-Костянтинів-Старокостянтинів: історія, археологія, культура, архітектура. Науковий збірник “Велика Волинь”. Т.34. Матеріали Всеукраїнської науково – краєзнавчої конференції, присвяченої 800-літтю міста, 10-11 березня 2006 р. / Редактор О.І. Журко. – Старокостянтинів, 2006. – 388 с.
13. Лукуц Ю.М. Що дала Житомирщина світові // Екологічні проблеми річки Случ та інших водних плес Житомирської області. Туристсько-рекреаційні зони надслучанського краю. Науковий збірник “Велика Волинь”. Т.43. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції / Відповідальний редактор Вітренко В.В. – Новоград-Волинський – “Рута” Житомир. 2011. – 336 с.
14. Лукуц Ю.М. З досвіду вирішування проблем місцевого самоврядування у Бердичеві та Гришківцях // Житомиру 1120 (884-2004). Науковий збірник “Велика Волинь”. Т.31. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т.32 / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко. – 512 с., іл.

Джерела і література:

Космач В. Розправа. // “Земля Бердичівська”. – 1995. – 11 жовтня.

Кондратюк А. Людина. Журналіст. Учитель // “Земля Бердичівська” – 2000. – 25 листопада.

Костриця М.Ю. Краєзнавство Бердичівщини в контексті національного відродження // Бердичів древній і вічно молодий. Науковий збірник Велика Волинь. Т.32 – Житомир. Видання Марини Косенко. 2005. – с. 4-7.