Земнухов Валерій Георгійович

Земнухов Валерій Георгійович (нар. 27 листопада 1953, Бердичів, Житомирська обл., УРСР) – майстер з художньої обробки деревини, член Союзу художників України.

Земнухов Валерій Георгійович народився 27 листопада 1953 року в Бердичеві у сім’ї робітника машинобудівного заводу «Комсомолець» Георгія Леонтійовича та домогосподарки Галини Никодимівни, які виховали трьох синів.

Перший дотик до мистецтва Валерій Земнухов зробив ще у дитинстві: матір виготовляла на продаж паперові квіти, тим самим заробляючи на життя. У цьому їй допомагав і син.

Валерій Георгійович навчався у міській середній школі №15. По її закінченні влаштувався на роботу в модельний цех машинобудівного заводу «Комсомолець». Тут оволодів професією модельника. І саме тут, як зізнався сам майстер, він отримав головну мистецьку освіту.

Першими нескладними роботами стали популярні у сімдесятих роках минулого століття настінні маски. Пізніше з’явились власні копії робіт професійних майстрів: портрет відомого класика світової літератури Льва Толстого, композиція на тему щастя та горя, в якій одна жінка немовби посміхається, а інша – плаче.

Вдосконалюючи майстерність Валерій Земнухов самотужки розпочав вивчати доступні йому мистецтвознавчі матеріали: про декоративний розпис, про обробку каменю та металу, про лозоплетіння та дерев’яну мозаїку. Одночасно Валерій Георгійович навчався на заочному відділенні Житомирського технікуму механічної обробки деревини, де здобув фах технолога меблевого виробництва. По закінченні технікуму у 1983 році отримав направлення на бердичівську меблеву фабрику, де працював впродовж двох років технологом. Згодом Валерій Земнухов став робітником та виготовляв дерев’яні хлібниці з незначними різьбленими елементами. Ця робота давала на той час певний заробіток його сім’ї, де підростало двоє синів. Так на десятиліття майстер був відірваний від серйозної творчої роботи. І лише з 1995 року він зміг майже цілодобово віддаватись конкретній улюбленій справі.

Як стверджував сам майстер, сукупність кількох набутих фахів (моделювання, ливарництво, виготовлення меблів) дали змогу Валерію Георгійовичу віднайти свій стиль у художній обробці деревини. Його витвори зацікавили культурні інстанції столиці і, як результат – персональна виставка робіт у престижній галереї «Кольори» Українського центру культурних досліджень (жовтень 1995 року). Пізніше його роботи розглядали у Житомирській обласній спілці художників України. Наслідком стала постанова від 14 травня 1996 року Секретаріату Спілки художників України про присвоєння Валерію Земнухову звання Майстра народного мистецтва.

У травні 1999 року Валерій Земнухов демонстрував свої твори з деревини під час Всеукраїнського огляду народної творчості у столичному Палаці культури України. У жовтні того ж року Валерій Георгійович нагороджений Дипломом Міністерства культури України за участь у Всеукраїнській виставці аматорського образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, яка відбулась у приміщенні Палацу мистецтв «Український дім».

Неодноразово роботи Валерія Георгійовича демонструвались і в Бердичеві. Так, 21 листопада 2008 року в приміщенні Музею історії міста Бердичева відкрилась персональна виставка його робіт.

Роботи Валерія Земнухова відрізняються від усталених методів художньої обробки деревини. Їх не можна віднести до якогось конкретного стилю. Матеріалом слугують тоненькі дерев’яні пластини — меблева шпона, яку застосовують для оздоблення меблів. Трохи таланту — і пласкі фігури оживають, отримуючи форму. Іноді, як говорить сам Валерій Георгійович, він відчуває: дещо не вистачає спеціальної художньої освіти. Але у таких випадках на допомогу приходить особиста фантазія.

Та майстер не зупинився на обраній формі мистецького самовираження – 15 березня 2011 року в приміщенні міського Палацу культури ім. А.О. Шабельника розмістилась виставка його художніх фотокартин під назвою «На берегах Гнилоп’яті», яка відкрила ще одну грань мистецького таланту Валерія Земнухова.

На сьогодні Валерій Земнухов – приватний підприємець, співвласник виробництва по виготовленню столярних виробів. І в житті майстра завжди є місце для мистецтва та творчості. Його ім’я у 2010 році внесено до Енциклопедії сучасної України (т. 10).

Джерела і література:

Земнухов В. Дерево. Свято кольорів та пластики. – “Бердичіврегіонвидав”, Бердичів, 2006.

Лукуц Ю. Майстер, який перехитрив дерево. // “Бердичівські новини”, №47 (171) від 20.11.2008 р.

Лукуц Ю.М., Побережний О.С. Рукотворні дива бердичівського майстра народного мистецтва Валерія Зумнухова. // Житомиру – 1125. Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 1125-річчю заснування міста Житомира / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир: М. Косенко. 2009. (Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Вип. 42. – С. 365-372.

Вдовенко О.В. Земнухов Валерій Георгійович. // Енциклопедія сучасної України. – К., 2010. – Т. 10, с. 548.

Роботи Валерія Земнухова: