Home Історія Цей день в історії 5 серпня

5 серпня

1207
0
SHARE

1892 – У Бердичеві відкрився рух на міській залізниці – конці. Єдина лінія пролягала від залізничного вокзалу вулицею Білопільською до монастиря кармелітів і закінчувалася неподалік монастирської арки. Ширина колії становила 1000 мм (метрова колія).

konka
Конка на вулиці Білопільській.

На лінії протяжністю 3 км працювали 6 однокінних вагонів, вартість проїзду становила 5 копійок. Того ж року з’явилась “Инструкція кучерам Бердичевской городской железной дороги”, де серед іншого визначено час знаходження кучера на службі: Рабочий день кучера продолжается с шести часов утра до окончания движения”.

Бердичівська конка постійно змінювала власників. До 1898 року вона належала купцю Мойсею Івановичу Зайцеву, що проживав у Києві. У 1898 році організовано Бельгійське анонімне (акціонерне) товариство під назвою “Бердичевские трамваи” (Tramways de Berditcheff, societé anonyme á Bruxelles) Гергердта і Лауреля. У 1905 році конка від акціонерного товариства перейшла у власність бельгійського банкіра Емпена.

Пізніше, 1913 року, планувалося розпочати електрифікацію лінії. Однак цим планам завадила Перша світова війна і лінію не електрифікували. Остаточно систему закрили у 1921 році. Частину кінно-залізничної колії розібрали, а частина так і залишилась лежати під товстим шаром бруківки та асфальту.


1945 – У Свято-Троїцькій церкві Бердичева на пам’ять ікони Божої Матері Почаївської відслужили Божественну Літургію. З цього дня православний храм став відкритим для богослужіння.

Нагадаємо, що Свято-Троїцьку церкву закрили після Жовтневої революції, перше її відкриття відбулось у лютому 1942 року під час окупації Бердичева німецькими військами, але церква діяла лише до 1944 року.


1948 – Цього дня 18 робітників та службовців Бердичівської електростанції, які брали активну участь у якнайшвидшому відновленні її роботи після руйнації під час німецької окупації 1941-1944 рр., представлені до нагородження медаллю “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”. У цей час на електростанції працювало біля 400 робітників за 4-змінним графіком, електростанція забезпечувала електроенергією житловий фонд Бердичева та малі підприємства (на основних великих підприємствах діяли власні енергоустановки).


1978 – Цього дня у Бердичеві розпочались гастролі Московського цирку. Трупа у складі 25 осіб провела виступи на літній естраді парку культури і відпочинку імені Т.Г. Шевченка.


scool_9_1
Будівля школи №9.
Фото середини 1980-х років.

1997 – Виконавчий комітет Бердичівської міської ради прийняв рішення №414 про знесення будинку №26/2 по вулиці Свердлова (нині вулиця Вінницька), у якому до квітня 1996 року знаходилась середня школа №9.

Будинок, у якому свого часу діяли єврейська гімназія, у післяреволюційний час – трудова школа, у післявоєнний час – середня школа №9, через місяць припинив своє існування. У 2000 році на його місці була споруджена автозаправна станція.


2008 – У Бердичеві вперше відбувся міжнародний турнір із футболу пам’яті видатного футболіста та тренера, уродженця Бердичева Анатолія Кириловича Пузача (серед юнаків 1993-1994 р.н.).

До нашого міста прибули юнацькі команди з Житомира, Вінниці, збірні міст Довбиша, Чуднова та збірна округу Міттельфранкен (земля Баварія, Німеччина). Перемогу у турнірі отримали молоді футболісти з Вінниці, які у фіналі перемогли гостей із Німеччини. Вихованці ДЮСШ Бердичева посіли почесне третє місце.


2012 – У селищі Гришківці помер Микола Митрофанович Бей (1924-2012) – учасник німецько-радянської війни, хірург, Почесний громадянин Бердичівського району, що народився у селі Білоцерківка (нині село Хмельове Бердичівського району) в багатодітній родині.

bey_mykola
Бей Микола Митрофанович
(1924-2012)

Із початком німецько-радянської війни разом із друзями-однокласниками Микола Бей організував підпільну групу, з 1944 року воював у лавах Червоної Армії. По закінченні війни Микола Митрофанович отримав медичну освіту та працював хірургом у Бердичівській районній лікарні. За час роботи хірургом, а це більш як тридцять років, Микола Бей провів понад 15 000 операцій, врятувавши тисячі людських життів.

У 2010 році під час 27-ї сесії Бердичівської районної ради депутати одностайно прийняли рішення про присвоєння партизану, фронтовику, “Праведнику світу”, колишньому хірургу районної лікарні Миколі Митрофановичу Бею звання “Почесний громадянин Бердичівського району”.

Похований Микола Митрофанович Бей на кладовищі у селищі Гришківці Бердичівського району.


Керносенко Володимир Броніславович (1947-2018).

2018 – У Бердичеві помер Володимир Броніславович Керносенко (1947-2018) – футболіст, тренер, Заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

Футболом Володимир Керносенко почав займатись ще у дитинстві. З 1963 року він виступав за команду машинобудівного заводу «Прогрес», два сезони відіграв у команді майстрів «Полісся» (Житомир). Володимир Керносенко став одним із бердичівлян, котрий провів два сезони у команді «Прогрес» (Бердичів), коли вона виступала у класі «Б» Чемпіонату СРСР.

По завершенні ігрової кар’єри Володимир Керносенко опанував тренерську справу. За час тренерської роботи він виховав цілу плеяду футболістів, серед яких найбільш відомі: Сергій Заєць (ФК «Динамо», м. Київ; «Нива», м. Вінниця; «Уралмаш», м. Єкатеринбург, Росія); Юрій Грошев («Нива», м. Вінниця; «Ністру», м. Атаки, Молдова; «Кривбас», м. Кривий Ріг; «Закарпаття», м. Ужгород; «Дачія», м. Кишинів, Молдова; «Сфинтул Георге», м. Суручени, Молдова); Павло Кривов («Спартак», м. Житомир), Ліана Бочківська (гравець дівочої та молодіжної збірних України, кандидатка до національної збірної України, гравець ЖФК «Родина», м. Костопіль, Рівненська область) та інші.

Також у 2004 році Володимир Керносенко став першовідкривачем дівочого футболу у Бердичеві.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here