Home Історія Цей день в історії 26 листопада

26 листопада

1542
0
SHARE

1917 – Військово-Революційний комітет Південно-Західного фронту видав наказ №1, у якому проголосив, що “тільки влада Ради Народних Комісарів відповідальна перед Радою робітничих, солдатських і селянських депутатів, є вищою владою в країні, а владою в армії – Верховний головнокомандуючий т. Криленко”. Також без дозволу Військово-Революційного комітету заборонялось передислоковувати військові частини. Замість есерівсько-меншовицької газети “Голос фронта” почала виходити більшовицька газета “Известия ВРК Юго-Западного фронта”. Начальником (комендантом) Бердичівського гарнізону став більшовик С.П. Медведовський.

У комуністичній історіографії цей день вважався днем проголошення в Бердичеві радянської влади. Але навряд чи можна стверджувати, що більшовики повністю контролювали місто, оскільки в Бердичеві залишився існувати штаб Південно-Західного фронту з вірними йому військами. Крім того, у місті перебувала Верховна фронтова Рада, підпорядкована Українській Центральній Раді. Вже через тиждень – в ніч з 2 на 3 грудня – війська, вірні Центральній Раді, встановили над містом контроль, частину членів Військово-Революційного комітету було заарештовано, газету “Известия” закрили.


dim_molytvy_01
Дім молитви Християн Віри Євангельської, 2007 р.

1999 – У Бердичеві відбулося урочисте відкриття новозбудованого Дому молитви Християн Віри Євангельської, що розташувався по вулиці Карла Маркса, 40 (нині вулиця Михайла Грушевського).

За основу архітектурного проекту голова місії “Світанок” Леонід Бондаренко обрав проект збудованого у місті Рівному Дому молитви. Доопрацював проект і прив’язав його до місцевості головний архітектор міста Олександр Коляда. Саме будівництво Дому молитви велося з 1994 по 1999 рік методом толоки: в окремі дні на будівельному майданчику працювало до 150 віруючих. Не залишились осторонь цього будівництва і одновірці як з України, так і з-за кордону, які допомагали матеріально.

На сьогодні ця перлина народного будівництва, оточена ажурним кованим парканом, є дійсною прикрасою міста, в який щонеділі збирається більше тисячі жителів міста та району.


2000 – У період з 26 по 30 листопада внаслідок налипання та миттєвого намерзання снігу на проводи та кабелі електрозв’язку і обриву проводів було пошкоджено значну кількість споруд зв’язку як у Бердичеві, так і в Бердичівському районі.

Стихія мала такі наслідки: поламано 55 дерев’яних опор та більше 20 залізобетонних, пошкоджено більш як 50 км стальних проводів. У перші дні стихії з-за обривів електропроводів та ліній залишились без телефонного зв’язку 30 населених пунктів – половина з усіх населених пунктів Бердичівщини. Лише через місяць напруженої праці зв’язківцям вдалося відбудувати пошкоджені лінії та відновити зв’язок з селами району.


pam_jertvam_represiy_01
Меморіальний знак пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, 2005 р.

2005 – Поряд з прохідною будинку заводу безалкогольних напоїв, на розі вулиць Дзержинського та Лілії Карастоянової (нині це вулиці Героїв України та Лілі Карастоянової), зі сторони вулиці Дзержинського в рамках заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій (з 2007 року – День пам’яті жертв голодоморів) урочисто відкрито меморіальний знак пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій.

Меморіальний знак складається з гранітної стели, на лицьовій стороні якої прикріплено меморіальну дошку з присвятним написом. Напис: “Людино! Зупинись… Схили голову… на цьому місці в 1937-1938 р.р. замучено, закатовано, розстріляно тоталітарним режимом сотні безневинних земляків. Вічна їм пам’ять!”.

Присвятний напис точно повторює напис на меморіальній дошці, яка встановлена 10 грудня 1998 року на стіні цього ж будинку заводу безалкогольних напоїв, але зі сторони вулиці Лілії Карастоянової.

З цього часу та до 2016 року щорік у День пам’яті жертв голодоморів (четверта субота листопада) біля меморіального знаку відбувались зібрання громадськості міста та проходила година-реквієм. З 2016 року година-реквієм проводиться біля пам’ятного знаку жертвам голодомору, який знаходиться на перехресті вулиць Чуднівської та Козацької.


pam_chornovil_01
Меморіальна дошка на честь Героя України В’ячеслава Чорновола, 2005 р.

2005 – У Бердичеві на стіні будинку №9 по вулиці Чорновола (до цього дня вулиця мала назву 9 Січня) у рамках заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій (з 2007 року – День пам’яті жертв голодоморів) під час урочистого мітингу відкрито меморіальну дошку на честь Героя України, багаторічного в’язня-дисидента В’ячеслава Чорновола. Напис на дошці: “Ця вулиця названа на честь борця за незалежність України, політика, державного діяча, лідера НРУ, Героя України Чорновола В’ячеслава Максимовича 24.12.1937 – 25.03.1999”.

За свого життя В’ячеслав Чорновіл не раз бував у Бердичеві. Були і залишаються у місті його прихильники, багатьом із них довелось спілкуватись із Чорноволом, який послідовно відстоював незалежність України.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here