Вул. Героїв України, 41. Меморіальна дошка пам’яті жертв політичних репресій

Вул. Героїв України, 41. На стіні будинку колишнього заводу безалкогольних напоїв зі сторони вулиці Лілії Карастоянової встановлена меморіальна дошка пам’яті жертв політичних репресій 30-х років. Саме тут в ці лихолітні часи було приміщення, в якому знаходилось місцеве НКВС.

На цьому місці за наказами НКВС розстріляно у потилицю сотні людей. У нічний час арештованих з тюрми перевозили і заганяли у підвали катівні, розстрілювали і закопували в котловани, виритому на подвір’ї. Коли на початку 50-х років військові приступили до будівництва багатоповерхівки, то виявилося, що одне з масових поховань знаходиться саме там. Щоб це приховати, будівельний майданчик обгородили наглухо і вивозили ґрунт з останками невідомо куди. У 1957 році під час будівництва ковбасного цеху тут виявили ще чотири групових поховання, з яких вибрали останки понад 400 людей. Одяг переважно селянський, робітничий, серед розстріляних були жінки. Руки багатьох зв’язані дротом. Ґрунт був проюшений кров’ю. З виявлених могил вибирали лише черепи, до чого залучили працівників кладовища. Черепи складали в ящики, а вночі шофер цього підприємства вивозив їх на єврейське кладовище і скидав у приготовлені там ями. Загалом він вивіз 401 череп.

16 травня 1990 року відбулося перепоховання 195 останків, виявлених на єврейському кладовищі. Але не менш як два великі групових поховання ще знаходяться на території колишнього заводу безалкогольних напоїв під асфальтом. Точне місцезнаходження їх відоме.

Меморіальну дошку відкрили 10 грудня 1998 року під час мітингу-реквієму. На мітингу виступили міський голова Олексій Хилюк, лідер міського осередку Народного Руху Іван Лобай, священик римо-католицького костелу Святої Варвари отець Бернард Міцкевич, благочинний УПЦ КП Бердичівського району отець Юрій та інші. Напис на дошці: “Людино! Зупинись… Схили голову… На цьому місці в 1937-1938 рр. замучено, закатовано, розстріляно тоталітарним режимом сотні безневинних земляків. Вічна їм пам’ять!”.

Отець Юрій освятив плиту та прочитав молитву за упокій душі жертв сталінщини.

Спочатку дошка знаходилась на стіні будинку зі сторони вулиці Дзержинського (нині Героїв України). Згодом її перенесли на стіну цього ж будинку зі сторони вулиці Лілії Карастоянової.

Джерела та література:

П.Собчик. “Зупинись, людино, схили голову…” // “Земля Бердичівська”, №100 (14811) від 16.12.1998 р.

Ю. Сокальський. Мітинг-реквієм з приводу відкриття пам’ятної дошки жертвам політичних репресій. // Тижневик “Бердичів”, №51 (254) від 19.12.1998 р.