Home Історія Цей день в історії 16 березня

16 березня

1623
0
SHARE

1883 – У Бердичеві в заможній єврейській родині народився Теофіл Борисович Фраєрман (1883-1957) – відомий український живописець, маляр-імпресіоніст.

Теофіл Борисович Фраєрман
(1883-1957).

Мистецьку освіту Теофіл Фраєрман здобув в академіях мистецтв Мюнхена (1903) та Парижу (1905). З 1920 року викладач, з 1935 року – професор Одеського художнього училища. Сьогодні твори художника зберігаються в провідних музеях України й країн колишнього СРСР. Серед учнів Теофіла Борисовича такі відомі художники як Є. Кибрик, С. Отрощенко, О. Постель. Професор О. Федорчук відзначав, що мистецький світ Теофіла Фраєрмана “перейнятий мелодикою барв по вінця, напрочуд емоційний, ліричний, чистий у пошуках істинного”.

Помер Теофіл Фраєрман 7 січня 1957 року, похований в Одесі.

Т. Фраєрман. Кравець.

1902 – У Бердичеві в незаможній єврейській родині народилась Боскіс Рахіль Марківна (1902-1976) – сурдопедагог, член-кореспондент АПН РСФСР, член-кореспондент АПН СРСР, доктор педагогічних наук, професор.

Боскіс Рахіль Марківна
(1902-1976).

Перші кроки на ниві науки Рахіль Боскіс розпочала у 1923 році, працюючи в лікувально-педагогічному кабінеті при Київському відділі народної освіти. Паралельно працювала в методичній секції з питань навчання і виховання глухих дітей в Київському психоневрологічному інституті. Наукова діяльність Рахіль Марківни одержала широке визнання в країні: у 1955 році вона була обрана членом-кореспондентом Академії педагогічних наук РСФСР, у 1968 році – членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР. Її наукові праці стали цінним внеском у дефектологічну науку і практику того часу, висунули її в ряди передових діячів спеціальної педагогіки.

Померла Рахіль Марківна Боскіс 15 лютого 1976 року в Москві. Похована на Востряковському кладовищі.


1948 – У селі Вільшанка Чуднівського району Житомирської області в родині художника Олександра Яцюка народилася Ольга Олександрівна Дзюрбей (дівоче прізвище Яцюк) – художник, мистецтвознавець.

Ольга Олександрівна Дзюрбей.
Фото Володимира Поліщука.

Ольга Дзюрбей закінчила Житомирське культурно-освітнє училище (1967), Київський Державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука (1987), отримала спеціальність “культурно-освітня робота” (мистецтвознавець).

Великий вплив на формування Ольги Дзюрбей як художника справив її батько – Олександр Яцюк. Він став і вчителем, і наставником у творчих пошуках.

Ольга Олександрівна в своїй творчості сповідує цікавий художній напрям – авангардизм. На переконання художниці, живописна природа надихає на сприйняття прекрасного, вчить сприймати барви життя, використовувати їх для майбутніх полотен. Впродовж 1997-2009 рр. її персональні виставки відбулись у Бердичеві, Житомирі, за кордоном. У 2007 році Ольга Дзюрбей за здобутки у творчості отримала звання “Майстер народної творчості”.

Ольга Дзюрбей. Казкові сни.

1958 – Цього дня в радянській країні відбулись вибори депутатів до Верховної Ради СРСР п’ятого скликання. Депутати засідали з 1958 по 1962 рр.

Марія Степанівна Гуменюк (1914-1995)

По Бердичівському виборчому округу №453 депутатом Верховної Ради обрано Марію Степанівну Гуменюк – доярку, колгоспницю колгоспу ім. Сталіна селища Гришківці Бердичівського району.

Марія Гуменюк (1914-1995) народилась у селі Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці) Бердичівського району в родині селянина. Українка, безпартійна. З десяти років працювала на плантаціях цукрового буряка. З 1929 року перейшла в ланку, згодом стала свинаркою, телятницею.

1950 року перейшла працювати на молочнотоварну ферму колгоспу ім. Сталіна смт. Гришківці. 1955 року надоїла від кожної закріпленої корови в середньому по чотири з половиною тисячі літрів молока, а через два роки середньорічний надій молока від кожної корови довела до 6000 літрів. У лютому 1958 року їй присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Неодноразовий учасник і призер Всесоюзної сільськогосподарської виставки, одержала декілька золотих і срібних медалей.


1985 – Виконавчий комітет Бердичівської міської ради своїм рішенням №182 від 16.03.1985 р. «Про передачу приміщення нижнього костьолу колишнього монастиря Босих Кармелітів» передав на баланс міському відділу народної освіти приміщення нижнього костьолу колишнього монастиря Босих Кармелітів, загальною площею 466,2 кв.м. для переобладнання його під спортивний зал міської дитячо-юнацької спортивної школи. Через деякий час тут стали тренуватись юнаки, які займались вільною боротьбою.

Слід зазначити, що на цей час ДЮСШ вже використовувала для занять юних спортсменів будівлю римо-католицького костелу Святої Варвари.

Міський відділ освіти користувався приміщенням нижнього костелу всього декілька років – 4 грудня 1991 року нижній костел передали римо-католицькій релігійній громаді, священники якої вже 8 грудня провели тут першу Святу службу.


2001 – У Бердичеві вийшов перший номер газети “Марусія Укрпост” (з 2007 року має назву “Бердичів Діловий”). Одночасно виходить і перший номер додатку до газети під назвою “Ми, молодь!”, який позиціонує себе як газета прогресивної молоді міста Бердичева.

Засновником обох видань стало ДП “САВА” РК “Марусія Беверіджис”, редактор – Валерій Шелепа.

Газета “Марусіа Укрпост”, 2002 р.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here