Пашківський Фелікс Броніславович

Пашківський Фелікс Броніславович (нар. 14 вересня 1951, смт. Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., УРСР – пом. 10 жовтня 2003, Бердичів, Житомирська обл., Україна) – педагог, літературознавець, краєзнавець.

Пашківський Фелікс Броніславович народився 14 вересня 1951 року в селищі Гришківці Бердичівського району. Батько, Броніслав Феліксович, все своє життя пропрацював на Бердичівському машинобудівному заводі “Прогрес”; мати 22 роки свого життя віддала роботі у відділах соціального забезпечення міста та району.

До першого класу місцевої школи Фелікс Пашківський пішов у 1958 році. Через три роки родина Пашківських перебралась до Бердичева у новозбудований власний будинок по вулиці Сосновій. Надалі навчання Фелікса проходило у міській середній школі №15.

У 1968 році Фелікс Пашківський закінчив школу №15 із золотою медаллю. Того ж року він вступив до Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка на філологічний факультет. Ким бути Фелікс Броніславович визначився ще у 7 класі школи: на одному зі шкільних літературних вечорів, де гостями були присутні поет Валентин Грабовський та гуморист Дмитро Окийченко, він прочитав свій учнівський твір про українську мову, чим справив на гостей певне враження.

По закінченні університету Фелікс Броніславович був призваний до лав Збройних Сил СРСР, служить у Прикарпатському військовому окрузі. Звільнився у званні старшого лейтенанта. Після служби в армії у вересні 1975 року Фелікс Броніславович влаштувався вчителем до Бердичівської середньої школи №16, яка у 1977 році об’єдналась із сусідньою школою №3.

У 1977-1978 навчальному році Фелікс Броніславович запрошений на посаду вчителя української мови та літератури до школи №5 Бердичева, а з 1979 року працював заступником директора з навчально-виховної роботи у школі №2.

У вересні 1981 року Фелікс Броніславович Пашківський вступив до лав Комуністичної партії Радянського Союзу. З грудня 1981 року Бердичівський міський відділ народної освіти перевів Пашківського Ф.Б. на посаду директора школи №3, де він одночасно викладав українську мову в старших класах.

У цей час Фелікс Броніславович активно займався громадською роботою: став лектором міської організації товариства “Знання”, захоплювався краєзнавчою роботою. Серед його краєзнавчих зацікавлень такі аспекти, як історія пам’яток духовності та старовини Бердичівщини; діячі культури; становлення та розвиток освіти в місті у ХІХ-ХХ ст.; історія міста в літературі та архівних джерелах. Він став ініціатором та активним організатором музею історії (історії освіти) школи №3, який відкрито у 1985 році до 40-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Він став дійсним членом і членом правління Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Саме у приміщенні 3-ї школи 24 квітня 1993 року було організаційно засновано Бердичівський регіональний осередок цього Товариства.

Працюючи у краєзнавчому напрямі Фелікс Броніславович став співорганізатором міжнародної (1999) та всеукраїнської (2001) науково-краєзнавчих конференцій у Бердичеві. Він є автор багатьох краєзнавчих публікацій у періодичній пресі, один з співавторів популярного нарису “Бердичів: історико-краєзнавчий нарис” (1999, у співавторстві з М.Ю. Кострицею).

Маючи у власній родині глибокі польські коріння, Фелікс Броніславович на початку 90-х років став активним розбудовником польсько-українських зв’язків, членом головної ради Спілки поляків України. Одним із аспектів напрямку його краєзнавчої роботи стало питання “Польський рух на Бердичівщині”.

Середня школа №3, якою керував Фелікс Броніславович, стає центром польського культурно-освітнього відродження у Бердичеві. 8 лютого 1990 року в приміщенні школи відбулись установчі збори, на яких створено міськрайонне відділення польської культури та освітнього товариства на Україні; з вересня 1991 року почалося викладання факультативного курсу польської мови; у квітні 1994 року головою бердичівського відділення Спілки поляків України ім. Джозефа Конрада було обрано саме Фелікса Пашківського.

Фелікс Броніславович стає одним із ініціаторів створення польськомовної сторінки у міськрайонній газеті “Земля Бердичівська”. А 1 червня 1995 року вийшов перший номер вже самостійної газети “Mozaika Berdyczowska” тиражем 1000 екземплярів. У зверненні до читачів редактор Фелікс Пашківський визначив головні завдання газети: “Хочемо писати про Бердичів і район, про поляків, що тут живуть. Багато місця присвятимо проблемам освіти та духовного життя поляків на Україні”. На посаді головного редактора цієї газети Фелікс Броніславович працював із травня 1995 року по серпень 1998 року.

Фелікс Броніславович активно займався депутатською діяльністю – обирався депутатом Житомирської обласної Ради народних депутатів (1990-1994 рр.) та депутатом трьох скликаннях Бердичівської міської Ради.

Помер Фелікс Броніславович Пашківський 10 жовтня 2003 року на своєму посту – у навчальному класі загальноосвітньої школи №3, яку він очолював без двох місяців 22 роки. Похований у Бердичеві на алеї почесних поховань загальноміського кладовища.

Сьогодні у музеї загальноосвітньої школи №3 Феліксу Пашківському створено окремий стенд, де розміщено його фотографії, документи, особисті речі, які розповідають про життєвий шлях колишнього директора школи.

Джерела і література:

Пасічник М. Пантеон бердичівських імен (нариси та портрети). – Бердичіврегіонвидав, 2004. – С. 147-156.

Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 1, с. 135-143.

Матеріали музейної кімнати ЗОШ №3 м. Бердичів.