Гопта Анатолій Михайлович

Гопта Анатолій Михайлович (нар. 6 жовтня 1931, Харків, УСРР, СРСР) – військовослужбовець, Почесний громадянин міста Бердичева.

Гопта Анатолій Михайлович народився 6 жовтня 1931 року у місті Харків (на той час – столиця України) в робітничій родині, де виховувалось троє дітей. З 1938 року навчається у середній школі №6 Артемівки (нині мікрорайон у складі міста Мерефа Харківського району). Анатолій закінчив три класи, але з початком німецько-радянської війни та наступною окупацією навчання в школі припинилось.

23 серпня 1943 року радянській війська звільняють Харків від німецьких загарбників і вже в листопаді Анатолій Гопта вступає до Харківського Суворівського військового училища, яке з-за відсутності вільних та уцілілих будинків у Харкові розташувалось у місті Чугуїв Харківської області. На початку липня 1947 року училище перевели до Києва, воно отримало назву «Київське Суворовське військове училище» (нині це Київський військовий ліцей імені Івана Богуна). Анатолій Гопта закінчив училище у 1951 році та вступив до Проскурівського (Хмельницького) танкового училища, яке закінчив у 1954 році. Отримав направлення для проходження військової служби на посаду командира танкового взводу до Північної групи військ (Польща).

У 1959 році Анатолія Гопту перевели до Прикарпатського Військового округу у місто Мукачів на посаду командира взводу. У 1967 році він закінчив річні Вищі офіцерські курси «Выстрел» у місті Солнєчногорськ Московської області та направляється до Чехословаччини в Центральну групу військ. Проходив службу у штабі корпусу у відділі бойової підготовки. З квітня 1969 по жовтень 1973 року Анатолій Гопта – начальник штабу 77-го гвардійського орденів Суворова і Богдана Хмельницького танкового полку, що дислокується у містечку Крнов (Чехословаччина).

У Чехословаччині Анатолій Гопта взяв участь у військовій операції «Дунай», коли у 1968 році до Чехословаччини увійшли війська країн-учасниць Варшавського договору. Як зазначав сам Анатолій Михайлович, операція мала на меті «надати інтернаціональну допомогу чеському народові по захисту завоювань соціалізму».

У листопаді 1973 року Анатолій Михайлович переїхав до Бердичева, служив начальником штабу 254-го гвардійського учбового танкового полку 117-ї гвардійської учбової дивізії, що базувалася на Елінгу. Під його керівництвом проходило навчання механіків-водіїв зенітно-ракетних комплексів «Куб» та «Круг» для військ ППО, згодом водіїв-механіків нових на той час танків Т-64/Т-72.

4 листопада 1975 року наказом командуючого Прикарпатським військовим округом підполковника Анатолія Гопту призначено начальником 343-ї окружної школи прапорщиків, яку створили у Бердичеві у 1972 році. Школа на той час готувала молодих прапорщиків за 16 спеціальностями, серед яких старшини рот, старші техніки танкових рот, командири ремонтних взводів, командири взводів ПЗРК (переносних зенітно-ракетних комплексів), начальники складів, начальники секретних частин, техніки автомобільних рот та ін. Анатолій Гопта очолював школу впродовж наступних дванадцяти років – найдовший термін серед його попередників та наступників.

У вересні 1987 року Анатолій Гопта у званні підполковника звільнився зі Збройних Сил у запас. Працював спочатку у школі ДТСААФ старшим інженером з експлуатації автодрому, згодом обіймав посаду інженера військової бази зберігання техніки та озброєння, що на Елінгу. У 1990 році Анатолій Михайлович остаточно відійшов від справ.

Анатолій Гопта одружений, разом із дружиною Галиною Іванівною виховали сина Валерія (пішов по стопам батька та став військовим), доньку Наталію. Мають четверо онуків та троє правнуків.

За роки служби у Радянській Армії Анатолій Михайлович Гопта отримав численні нагороди: орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня та 12 медалей, серед яких медалі ЧССР «За укрепление дружбы по оружию» (чес. «ZA UPEVŇOVÁNÍ PŘÁTELSTVÍ VE ZBRANI», 1970) та «За достижения в борьбе» (чес. «ZA ZÁSLUHI V BOJI. ČS. PARTYZÁN 1. ČS. BRIG. JANA ŽIŽKY», 1970).

Розглянувши звернення громадської організації сприяння захисту конституційних прав військовослужбовців МО і МВС запасу та у відставці міста Бердичева від 18 серпня 2005 року № 29, за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, активну участь у житті територіальної громади міста та з нагоди ювілею – 575-ліття від року заснування Бердичева рішенням Бердичівського міськвиконкому за № 479 від 18 серпня 2005 року Анатолію Михайловичу Гопті присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бердичева».

Нині Анатолій Михайлович Гопта на пенсії, проживає у Бердичеві.

Джерела і література:

Рішення Бердичівського міськвиконкому № 479 від 18 серпня 2005 р.

Передача ТРК “ВІК” від 19.08.2008 р.: www.trkvik.tv/index.php?module=news&id=958

Архів родини Гопта.