Шелушков Григорій Іванович

Шелушков Григорій Іванович (нар. 19 травня 1899, с. Рудня Бронська, Рогачівський повіт, Могильовська губ., Російська імперія – пом. 30 травня 1943, Житомир, генеральна округа “Житомир”, Райхскомісаріат “Україна”) – один з організаторів та керівників підпільного і партизанського руху в Україні, Герой Радянського Союзу.

Шелушков Григорій Іванович народився 19 травня 1899 року в селі Рудня Бронська Рогачівського повіту Могильовської губернії (нині Рогачівський район Гомельської області, республіка Білорусь) у селянській родині. Білорус.

З малих років Григорій Іванович наймитував, заробляючи на хліб. Після Жовтневої революції на початку 1918 року Григорій Шелушков добровільно вступив до лав більшовицької Червоної Армії, брав участь у громадянської війни, що розгорнулась на теренах колишньої Російської імперії. По закінченні війни продовжив службу в лавах Червоної Армії, у 1925 році став членом ВКП(б).

У 1926 році Григорій Іванович демобілізувався і працював спочатку рахівником в окружній страховій касі міста Полтава, згодом – на різних господарських посадах Полтавського окружного будівельного тресту.

У 1929 році Григорія Шелушкова обрали секретарем партійної організації будівельного тресту, у 1931 році – секретарем партійної організації залізничної станції Гребінка. З 1932 по 1937 рік він перебував на профспілковій та господарській роботах. У 1937 році Григорій Шелушков переїхав до Бердичева, де став секретарем парткому машинобудівного заводу “Прогрес”, згодом – інструктором Бердичівського райкому партії. У 1940 році його обрали першим секретарем Коростишівського райкому КП(б)У і Григорій Іванович полишив Бердичів.

Коли розпочалася німецько-радянська війна, Житомирський обком КП(б)У зайнявся підбором кадрів для роботи у тилу ворога. Секретарем підпільного обкому партії затвердили Григорія Шелушкова. На початку липня 1941 року він прибув до Житомира і влаштувався двірником на хлібозаводі. Тут знайомився з обстановкою, вивчав людей і встановлював необхідні зв’язку.

На початку 1942 року в Житомирі Григорію Шелушкову вдалося створити близько 20 підпільних груп. Він встановив зв’язки з підпільними групами у Коростишівському, Чуднівському, Потіївського, Брусилівському, Житомирському районах. У березні 1942 року створена керівна трійка на чолі з Григорієм Шелушковим. Трійка встановила тісний зв’язок із підпільними групами області і розгорнула активну підпільну боротьбу проти окупантів.

Діяльність підпільних організацій і груп другої половини 1941 року і першої половини 1942 року характеризується проведенням агітаційно-масової роботи серед населення, збором зброї та боєприпасів для ведення подальшої боротьби. Підпільні організації друкували антифашистські листівки і відозви, які з перших місяців діяльності підпілля переписувалися від руки і поширювалися серед населення.

У березні 1942 року створено дві друкарні у Житомирі, а також по одній – у Чуднівському та Коростишівському районах, придбано 5 друкарських машинок. Це дало можливість розширити випуск листівок і посилити політичну роботу серед населення. Створений раніше штаб партизанського руху на чолі з Григорієм Шелушковим фактично виконував функції підпільного обкому партії, у серпні 1942 року перейменований в обласній підпільний комітет. Незабаром підпільний обком очолив діяльність усіх організацій і груп міста, а потім й області.

За даними радянського керівництва наприкінці 1942 року на Житомирщині вже діяло близько 75 підпільних організацій і груп (у тому числі 12 райкомів), які об’єднували майже 2,5 тисячі осіб. У розпорядженні підпільних організацій перебувало 28 радіоприймачів, 5 друкарень, 5 друкарських машинок, які використовувались для розмноження листівок та газет. Підпільними організаціями Житомирщини у період німецької окупації віддруковано 102500 примірників листівок.

Значну допомогу надавали підпільники області партизанським загонам і з’єднанням. Вони підготували і відправили до партизанів 2364 бійця, доставили 1502 гвинтівки, 3243 гранати, 11 станкових і 70 ручних кулеметів, 31 автомат, 56 пістолетів, близько 200 тисяч набоїв, 16 центнерів толу, 245 снарядів і мін. Підпільні організації області постачали партизанські загони продуктами харчування, одягом, взуттям, медикаментами, допомагали їм розвідкою. Організовано 4 майстерні для ремонту зброї.

Силами підпільних організацій пущено під укіс 34 ворожих ешелони з живою силою і технікою ворога, висаджено 18 мостів, знищено 19 автомашин. Підпільники руйнували телефонний та телеграфний зв’язок, громили гарнізони німців. Велику роботу вони провели по організації масового саботажу політичних, економічних і військових заходів окупантів.

Для обговорення завдань подальшої боротьби з окупантами 10 квітня 1943 скликали партійну конференцію. У ній взяло участь 19 делегатів від районних і низових організацій. На конференції вирішили посилити збройну боротьбу з окупантами та їх посібниками, створювати нові та нові партизанські загони. На конференції обрали обласний комітет партії. Секретарями обкому вибрали Григорія Івановича Шелушкова і Олексія Дем’яновича Бородія.

У травні 1943 року підпільний обком партії готував вихід підпільників у партизанські загони, щоб розгорнути масову відкриту боротьбу з німецькими окупантами. Але перед самим проведенням цієї операції, 25 травня 1943 року, провокатори, які проникли до комітету, видали його керівників. У цей час заарештували і Григорія Шелушкова. 30 травня 1943 після жорстоких тортур у катівнях гестапо Григорія Івановича Шелушкова і Олексія Дем’яновича Бородія розстріляли.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року за особливі заслуги в організації і керівництві Житомирським підпільним обкомом партії, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни секретарю Житомирського підпільного обкому КП(б)У Шелушкову Григорію Івановичу присвоєно звання Герой Радянського Союзу (посмертно) та нагороджено орденом Леніна.

В обласному центрі України — місті Житомирі іменем Героя названа вулиця, на якій йому встановлено пам’ятник-погруддя. У лісі поблизу села Довжик, у трьох кілометрах від Житомира, спорудили обеліск на місці розстрілу Г.І. Шелушкова та О.Д. Бородія. У місті Коростишеві Житомирської області на Алеї Героїв Г. І. Шелушкову встановлено погруддя.

У Бердичеві одна з вулиць носила ім’я Героя. Назву вулиці присвоїли з нагоди 30-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 15 травня 1975 року рішенням виконкому №304 (у 2016 році цій вулиці повернули попередню назву – Семенівська). На стіні багатоповерхового житлового будинку №3 знаходилась меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу Григорія Івановича Шелушкова. На стіні центральної прохідної машинобудівного заводу “Прогрес” також була встановлена меморіальна дошка (обидві дошки демонтували у 2016 році). У музеї історії машинобудівного заводу “Прогрес” розміщено історичні матеріали, які описують життєвих шлях Григорія Шелушкова та розміщено його бюст.

Джерела і література:

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. – М.: Воениз., 1987.

Украинская ССР в Великой Отечественной войне … 1941-1945 гг. Т. 2. Киев, 1975.

Смирнов Г.И., Шкляр В.И. Трудовая поступь завода-ветерана. — К.: “Техніка”, 1980. — с. 34.

Матеріали музею історії машинобудівного заводу “Прогрес”.