Додому Пам'ятки і пам'ятні місця Бердичів, існуючі Пл. Соборна, 25. Пам’ятне місце страти і братська могила військовополонених та мирних...

Пл. Соборна, 25. Пам’ятне місце страти і братська могила військовополонених та мирних жителів (іст.)

60
0
ПОДІЛИТИСЬ
Пам’ятний знак на братській могилі, 2005 р.

Площа Соборна, 25. Західна частина монастиря-кляштора Босих кармелітів. Поховано 960 військовополонених та мирних жителів міста, в основному євреїв, які були розстріляні німецькими окупантами 28 серпня 1941 року. Біля західної стіни монастиря була вирита величезна яма, до якої карателі зганяли приречених, ставили їх на коліна перед ямою і вбивали пострілом у потилицю. Прізвища страчених не відомі.

У січні 1944 року в Бердичеві була створена Державна комісія по розслідуванню злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх посібників. До її складу під головуванням депутата Бердичівської міської ради Трушкіна Г.В. увійшли працівники шкірзаводу, машинобудівного заводу “Прогрес”, вчителі міських шкіл та училищ, лікарі, судово-медичні експерти. Також у роботі комісії брав участь настоятель Миколаївської церкви о. Микола Зелінський.

Комісія під час своєї роботи провела розкопки виявленої братської могили на території Державного історико-культурного заповідника. У могилі знаходилось 960 людських трупів, переважно чоловіків, одягнених у цивільну одежу і частково у військову форму. На всіх трупах були сліди вогнепальних поранень у потиличну частину голови.

Братська могила військовополонених та мирних жителів, 1970-і роки.

У матеріалах комісії зберігаються свідчення полоненого німецького унтер-офіцера, льотчика-радиста Бруно Манчі: “Летом, в июле-августе 1941 года, мы стояли со своим отрядом (9 самолетов) у Бердичева. Однажды прошел слух, что у старой бердичевской цитадели собираются расстрелять тысячи евреев. Я со своим пилотом фельдфебелем Шнейдером и еще несколькими товарищами поехали в город убедиться, могут ли быть действительно убиты люди только потому, что они евреи. Во дворе цитадели приговоренные к смерти стояли группами. Записали их имена, увели снова в подвал, а затем через короткое время вывели снова. За главной стеной местными жителями была вырыта глубокая яма. Осужденных в одиночку подводили к яме, распоряжался и отдавал приказания офицер из СД (с тремя звездочками). Осужденные останавливались у ямы, их заставляли становиться на колени и убивали выстрелом в затылок. Вся эта операция проводилась группой в составе офицера и 5 солдат СД. Осужденные шли на смерть, не сопротивляясь. Мы все это хорошо наблюдали, находясь вблизи места казни, у ямы. Так как я не мог дальше смотреть на эту бойню, мы покинули это место ужаса, полные возмущения”.

У 1944 році на могилі встановлено двометровий обеліск із сірого граніту з меморіальним написом. Напис: “Тут поховано 960 осіб радянських громадян – жертв німецько-фашистського терору 1941-1943 pp.”.

Джерела та література:

Державний архів Житомирської області. – Ф.2636, оп. 1, спр. 9. – Арк. 4.

Житомирщина в період тимчасової окупації німецько-фашистськими загарбниками. – Житомир, 1948. – С.36-37, 43.

Україна. Путівник. Вип. ІІ. – Київ, 1995. – С. 145.

Щерба С.П. Геноцид і вандалізм окупантів // Книга Пам’яті України. Житомирська область, т. 2. – Житомир, 1998. – с. 76.

Елисаветский С. Бердичевская трагедия. (Документальное повествование). – К., 1991. с. 27-28.


Братська могила військовополонених та мирних жителів, 2005 р.
Пам’ятний знак на братській могилі, 2005 р.
Покладання квітів до пам’ятного знаку у день вшанування пам’яті жертв Холокосту, 15 вересня 2014 р.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here