Ахметов Рустам Фагімович

Ахметов Рустам Фагімович (нар. 17 травня 1950, м. Житомир, УРСР) – спортсмен, кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

Ахметов Рустам Фагімович народився 17 травня 1950 року в Житомирі у сім’ї військовослужбовця. Батько Фагім Абдурахманович був офіцером Радянської Армії, невдовзі його по службі перевели до Бердичева і сім’я переїхала сюди з Житомира.

Навчався Рустам у міській середній школі №3, що по вулиці Пушкіна. У цей час він, як і багато бердичівських хлопчаків, загорівся бажанням потрапити до спортивної школи тренера зі стрибків у висоту Віталія Олексійовича Лонського, яка діяла на той час у Бердичеві. Бажання було, а ось із ростом трохи не поталанило. Він прийшов до Віталія Лонського у 12-річному віці тендітним, худорлявим хлопчиком. Тренер узяв у нього клятву… підрости до 185 сантиметрів – ідеальний зріст для стрибунів 60-х років. Упертий Рустам споживав вітаміни, робив десятки вправ щоденно, щоб підрости. І сталося справжнє диво – Рустам виріс, і навіть перевершив дану ним обіцянку: за три роки виріс до 185 сантиметрів, на четвертий, коли припинив робити спеціальні вправи для зросту, – ще на 2 см по інерції. За три роки – на 22 см!

Тренер повірив у Рустама, а Рустам – у тренера. Взаємна довіра і повага, а ще самовіддана працездатність обох в ім’я досягнення високих результатів, врешті й привели до успіху. У 12 років при зрості 1,55 м він мав третій спортивний розряд, у тринадцять – вже другий. Ахметов розробив власну методику тренувань і за три роки виріс на 23 (!) см – в 19 років його зріст був вже 186 см.

Коли Рустам Ахметов у 1967 році закінчив школу, то був уже майстром спорту, подолавши планку на висоті 2 метра 3 см. У 18 років він вперше виїхав за кордон, на матч Франція-СРСР. У 21-річному віці виконав норматив майстра спорту міжнародного класу.

Після закінчення школи Рустам Ахметов вступив до Київського державного інституту фізичної культури і спорту. Він поєднав навчання з інтенсивним тренуванням. На студентські роки випали найбільші його успіхи у спортивній кар’єрі: майстер спорту міжнародного класу Рустам Ахметов став семикратним чемпіоном України (двічі встановлював рекорд України – 219 см. і 223 см.), двократним переможцем першості СРСР та Європи, чемпіоном V Спартакіади народів СРСР (1972 p.). Рустам став учасником XX Олімпійських ігор у Мюнхені, де виборов шосте місце. Ось далеко не повний перелік досягнень Рустама Ахметова – одного з найкращих радянських стрибунів у висоту 1970-х років.

Після завершення активної спортивної кар’єри Рустам Ахметов знайшов своє місце у житті. У 1979 році він закінчив аспірантуру при Всесоюзному науково-дослідному інституті фізичної культури та спорту (ВНДІФК) у Москві (спеціалізація – біомеханіка спорту). У 1980 році успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: “Використання технічних засобів для удосконалення біомеханічної структури стрибка у висоту” та здобув вчену ступінь кандидата педагогічних наук.

З 1979 року Рустам Ахметов працює у Житомирському державному педагогічному університеті ім. І. Франка (нині – Державний університет), де пройшов шлях від старшого викладача до завідувача кафедри фізичного виховання.

Рустам Фагімович є автором понад 40 наукових публікацій, у тому числі двох монографій. Під його керівництвом успішно впроваджується у практику колективна науково-дослідна тема “Використання технічних засобів та тренажерів для удосконалення навчально-тренувального процесу в педагогічному вузі”. Ним створена науково-дослідницька лабораторія, виготовлені пристрої та тренажери, що сприяють раціоналізації навчально-тренувального процесу в педагогічних вузах.

За вагомі здобутки у справі навчання та виховання молоді у 1999 році Рустам Ахметов нагороджений почесною відзнакою “Відмінник освіти України”, у цьому ж році йому присвоєно почесне звання “Заслужений працівник фізичної культури та спорту України”.

Рустам Ахметов є одним із ініціаторів проведення в Бердичеві щорічних змагань найкращих стрибунів у висоту на призи Віталія Олексійовича Лонського, що тепер проводяться без патріарха і засновника школи стрибунів Віталія Олексійовича. Він щороку приїздить до Бердичева, щоб особисто бути присутнім на змаганнях.

Рустам Фагімович Ахметов одружений. Його дружина Ільміра – лікар-ендокринолог, у минулому також спортсменка. У родині Ахметових виросло двоє синів. На даний час Рустам Ахметов із родиною проживає у Житомирі.

“Думаю, главным в его жизни было страстное желание вырваться за рамки, несправедливо установленные природой. И он вырвался. За три года он вырос на 23 см. Он стал мастером… и одним из лучших прыгунов мира”.

“Я верю, что человек может все. Даже вырасти по собственному желанию. Как бы меня ни убеждали, что дело в акселерации, но я твердо уверен: мой ученик Рустам Ахметов вырос и потому, что очень хотел этого. Мне нравился этот сосредоточенный, самозабвенно трудоспособный, немножко угрюмый мальчишка. В нем было все, что нужно спортсмену: настоящий спортивный характер, обостренное чувство чести и самолюбие, которые не позволяют человеку успокоиться, если кто-то выиграет у него хоть сантиметр. У него была недюжинная сила, ловкость. Не хватало только одного — роста. Не коротышка, но для прыгуна высокого класса он был маловат. В его юношеской фигуре где-то угадывалась уже приземистость, так ярко выступавшая в его родителях. Можно ли было бороться с неумолимой генетикой? Я тогда думал: “Нет“. Но Рустам считал иначе…“

В.О. Лонський, заслужений тренер СРСР

Джерела і література:

Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — 248 с; іл.

Ковальчук В. Крупный план. // “Сегодня” від 28.12.1999 р.

Очкуренко В. Нових висот, Рустаме! // “Радянський шлях”, №156 (9077) від 04.10.1969 р.