Додому Історія Цей день в історії 28 січня

28 січня

307
2
ПОДІЛИТИСЬ
Радзивілл Удальрик Кшиштоф
(1712-1770).

1712 – У містечку Дятлово (нині районний центр Гродненської області, Білорусь) у княжому роді Радзивіллів гербу “Труби” народився Радзивілл Удальрик Кшиштоф (Христофор) (білор. Удальрык Крыштап Радзівіл, пол. Udalryk Krzysztof Radziwiłł) – князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, поет, перекладач, історик, конюший (1734-1762) і писар великий литовський (з 1762), староста мінський (1739-1746).

Удальрик Радзивілл отримав освіту в колегіумі отців піарів у Варшаві, офіцерські регалії – у рицарській академії в Легниці. Обирався послом на сейми 1730, 1733, 1736, 1746, 1764, 1767 рр., займав ряд державних посад, із 1747 року – командувач армією Великого князівства Литовського.

По смерті свого батька князя Миколи Радзивілла Удальрик Кшиштоф став власником значних земельних володінь у Польщі та Україні, у т.ч. власником містечка Бердичів. Сучасники характеризували Удальрика як ексцентричну, талановиту та начитану людину, але зі схильністю до авантюризму. Він неодноразово потрапляв у фінансові труднощі. З цієї причини покинув родинне гніздо в Дятлово та збудував новий палац у Гришківцях поблизу Бердичева (нині залишки палацу знаходяться неподалік гришковецької гімназії), розпочав будівництво палацу в Бердичеві (завершив будівництво його син Матвій; палац не зберігся, зруйнований на початку 1970-х років).

Помер Радзивілл Удальрик Кшиштоф 21 липня 1770 року.


Бенедикт ХІV.

1753 – Папа римський Бенедикт ХІV своїм декретом дозволив коронувати ікону Матері Божої Бердичівської, яка зберігалась у Бердичеві в монастирі Кармелітів Босих.

Сам Акт коронації ікони відбувся 16 липня 1756 року. Але доля коштовних корон складалась не вельми вдало. Зокрема, у 1820 році золоті корони папи Бенедикта XIV було викрадено з костелу разом з іншими цінностями. Після того, як їх знайшли, у 1831 році корони знову були викрадені. Замість них суддя Липовецького повіту Йосип Здяховський виготовив нові корони, які в 1844 році освятив та наклав на ікону отець-єпископ Михайло Півніцький. Коли ж і ці було викрадено, Святіший Отець Пій IX зробив своїм коштом та надіслав нові корони з пропозицією повторного коронування. 6 червня 1854 року, майже у 100-річний ювілей першої коронації, єпископ Каспар Боровський укоронував ікону. Корони разом з дорогоцінними окладами прикрашали ікону до громадянської війни 1917-1920 рр.


Перша сторінка переписного аркушу (Київська губернія).

1897 – У Російській імперії відбувся перший всезагальний перепис населення (без Великого князівства Фінляндського за межами Гельсінґфорса). Перепис проводився шляхом безпосереднього опитування всього населення в одну дату, відповідно до затвердженого в 1895 році “Положенням про Перший всезагальний перепис населення Російської Імперії”. Перепис 1897 року виявився першим і єдиним всезагальним переписом населення Російської імперії.

За умовами цього перепису обліковуються три категорії населення: наявне, постійне та прописне. Дані заносились у спеціальні переписні листи.

У Бердичеві (власне, як і по всій імперії) обліковці формувалися з письменних запасних солдатів, “благонадійних” вчителів та священиків.

За переписом у Бердичеві на цей час проживала 53351 особа, з них особи єврейської національності становили 41125, або 77% жителів міста (хоча такого показника, як національність, у цьому переписі не було – розподіл вівся за рідною мовою). Другими за кількістю населення Бердичева були росіяни, чисельність яких становила 4612 особи, третіми стали українці – 4395 осіб.


Ахметрашит Аширбеков
(1914-1944).

1944 – Під Бердичевом під час слідування до штабу фронту для отримання нагороди загинув Ахметрашит Аширбеков (1914-1944) – рядовий, лінійний наглядач 737-ї окремої кабельно-жердинної роти 3-ї гвардійської танкової армії, Герой Радянського Союзу.

Відзначився Ахметрашит Аширбеков 24 вересня 1943 року під час обслуговування лінії зв’язку, прокладеної через Дніпро на Букринський плацдарм. Він двічі пірнав у льодову воду, щоб знайти кінці перебитого осколками кабелю і з’єднати їх. Наступного дня він доплив до місця обриву лінії й ліквідував пошкодження. 17 листопада 1943 року йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Похований Аширбеков Ахметрашит у Бердичеві в північно-західній частині військового кладовища по вулиці Пушкіна, 105. Одна з вулиць міста носить ім’я А. Аширбекова.

2 КОМЕНТАРІ

  1. Анатолій Горобчук, “рядовий кабельно-жердинної роти 3-ї танкової армії” – а як це було російською? Хоча – це Ви зв’язківець, в т.ч. – військовий, а я – мотострілець і танкіст. Однаково, намагаюся вгадати шляхом зворотного перекладу. Невже: “рядовой кабельно-жердевой роты”?

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here