17 грудня

1906 – У Бердичеві вийшов перший номер нового періодичного видання під назвою “Утренняя Заря”. Редакція видання розмістилась у будинку Боярського на Соборній площі. Вартість окремого номеру становила 10 копійок, з ілюстраціями – 15 коп., річна підписка становила 4 рублі (без доставки).

“Утренняя Заря” була щотижневим літературно-громадським та економічним журналом, який висвітлював громадське та політичне життя Бердичева та прилеглого краю. Її редакція мала надію на підтримку громадськості міста та планувала у майбутньому зі зростанням кількості передплатників поступово збільшувати періодичність виходу та стати щоденним виданням міста. На жаль, надії редакції, яка вважала себе другим за ліком періодичним виданням у Бердичеві (після газети “Общественная жизнь”, яка проіснувала лише три місяці), не справдились. 

1921 – У будинку телефонно-телеграфної станції, що розташована по вулиці Свердлова, 19 (нині вулиця Вінницька), обладнано переговорний пункт для надання послуг міського та міжміського телефонного зв’язку для приватних осіб.

1926 – Цього дня у Бердичеві, як і по всьому Радянському Союзу, розпочався перепис населення. Це був перший Всесоюзний перепис населення СРСР, що охопив усе населення країни.

Перепис проводився методом опитування, переписний лист містив 14 питань: стать, вік, національність, рідна мова, місце народження, тривалість проживання в місці перепису, шлюбний стан, грамотність, фізичні недоліки, психічне здоров’я, становище в занятті та галузь праці, тривалість безробіття й колишнє заняття (тільки для безробітних), джерело засобів існування (лише для тих, хто не має роботи). Окрім того, у сімейній карті відзначався склад родини, тривалість шлюбу та умови проживання.

Для якісного проведення перепису Бердичівське окружне статистичне бюро розділило місто на десять дільниць – т.зв. інструкторські участки під час перепису.

Згідно цього перепису населення обох статей міста Бердичева становило 49733 особи. Розподіл населення за національністю господаря: українці – 10720, росіяни – 3634, євреї – 30545, поляки – 4303, чехи – 72, інші – 459.

1965 – У Києві помер Абрам Якович Каган (1900-1965) – єврейський поет і прозаїк, який народився в Бердичеві.

Абрам Якович у 1919 році закінчив Бердичівське комерційне училище, після чого тривалий час учителював у трудових школах.

Значну увагу у своїй творчості Абрам Каган приділяв малій батьківщині – рідному Бердичеву, якому присвятив чимало сторінок в автобіографічному романі “Арн Ліберман” (1935), повісті “Біля річки Гнилоп’ятки” (1936). “Бердичівська” тематика знайшла відображення й на сторінках роману “Шолом-Алейхем”, який побачив світ на початку 1960-х років.

Похований Абрам Каган у Києві на Байковому кладовищі.

2008 – У Житомирі в приміщенні обласної бібліотеки відкрилась фотовиставка бердичівського міського фотоклубу “БердичевЪ”. Одночасно з цим були підведені підсумки обласного фотоконкурсу “Моє рідне Полісся”, у якому також брали участь бердичівські фотомайстри.

Роботи бердичівських фотохудожників прикрасили обласну виставку: з 168-и представлених світлин туди було відібрано 86 робіт членів міського фотоклубу. Перемогу у номінації “Жанрові сцени” отримали брати Сергій та Денис Самонови. Нагороди обласної спілки фотохудожників отримав також Максим Мельников за друге місце у номінації “Пейзаж” та Володимир Поліщук – за третє у номінації “Портрет”. Кращим у номінації “Жанрові сцени” обласне журі визнало роботу Василя Мельника.