Каган Абрам Якович

Каган Абрам Якович (нар. 27 грудня 1900, Бердичів, Київська губ., Російська імперія – пом. 17 грудня 1965, Київ, СРСР) – видатний єврейський письменник, поет.

Каган Абрам Якович народився у Бердичеві 27 грудня 1900 року (за новим стилем – 9 січня 1901 р.) у єврейській родині дрібного крамаря.

Абрам Якович у 1919 році закінчив Бердичівське комерційне училище, після чого тривалий час учителював у трудових школах. Водночас співробітничав у деяких єврейських періодичних виданнях, зокрема в газеті “Ейнікайт”.

Друкуватися Абрам Якович почав у 1922 році після того, як переїхав до Харкова — тодішньої столиці України. Першу книжечку власних віршів під назвою “Karbn” (“Борозди”) випустив у 1923 році. Каган зумів проголосити в своїх віршах про радість життя і творчості в той час, коли життя єврейського населення після пережитих страхіть громадянської війни в Україні ще не увійшла в нормальне русло.

Після виходу збірки віршів Абрам Якович писав лише прозу. У 1928 році виходить його перший роман “Люди з алькова”, в якому він робить спробу відгукнутись на пекучі питання сучасності: розвиток НЕПу, диференціації інтелігенції, ролі партії, культурної революції. У романі відтворена дрібна буржуазія у всіх різновидах її пристосовництва. У 1930 році Абрам Каган видав книгу оповідань “Уламки”.

Окремими виданнями вийшли збірки новел “Свиня”, “Уламки”, “Оповідання”. Деякі з цих творів були перекладені і видрукувані українською мовою. Велику увагу приділяв у своїй творчості малій батьківщині — рідному Бердичеву, якому присвятив чимало сторінок в автобіографічному романі “Арн Ліберман” (1935), повісті “Біля річки Гнилоп’ятки” (1936). “Бердичівська” тематика знайшла відображення й на сторінках роману “Шолом-Алейхем”, який побачив світ на початку 60-х років.

У передвоєнний час Абрам Каган став активним співробітником єврейської секції ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) та працював секретарем редакції єврейського щомісячника пролетарської літератури “Prolit”.

Коли розпочалась Велика Вітчизняна війна, Абрам Каган відправився в евакуацію до Башкирії, після Перемоги повернувся до Києва.

Абрам Каган активно працював, писав нові книги. Але 24 січня 1949 року його заарештували за тими ж звинуваченнями, які приписувались іншим єврейським письменникам (“справа космополітів”). За рішенням суду був засуджений на 15 років спец-таборів. Але по смерті Йосипа Сталіна та з приходом хрущовської “відлиги” його справу переглянули, і 9 січня 1956 року Абрам Каган був реабілітований. Він повернувся до Києва, пише нові твори, серед яких роман “Преступление и совесть” про “справу Бейліса”[1].

Абрам Каган був одружений (дружина Олена Каган). Син Абрама Яковича – Лев загинув у Великій Вітчизняній війні під час оборони Севастополя. Дочка стала театрознавцем. Проживала родина в Києві у будинку письменників “Роліт”.

Абрам Якович Каган помер у Києві 17 грудня 1965 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка №1).

Після смерті Абрама Яковича Кагана архів письменника, у тому числі рукопис роману “Преступление и совесть” про “справу Бейліса” та матеріали до нього, які зберігались в редакції журналу “Советиш Геймланд” (“Советская Родина”), зберігся і знаходиться в архіві Ваад Росії.

Джерела і література:

Вовченко К. Слово про земляка. // “Радянський шлях”, №6 (14095) від 21.01.1992 р.

Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 2, с. 139-140.

Литературная энциклопедия: В 11 т. — [М.], 1929-1939. Изд-во Ком. Акад., 1931. — [V], 784 стб.: ил. // http://feb-web.ru/FEB/LITENC/ENCYCLOP/le5/le5-0132.htm

Архив Ваада России. Путеводитель. // http://www.memo.ru/history/diss/vaad/index.htm

Леонид Флят. Киевский фотоузелок. // http://www.newswe.com/index.php?go=Pages&in=print&id=882

[1] “Справа Бейліса” — судовий процес у Києві у вересні-жовтні 1913 року проти єврея Менахема Менделя Бейліса, звинуваченого в убивстві з ритуальною метою християнського хлопчика Андрія Ющинського. Справа набула розголосу не тільки в Києві та Україні, а й за кордоном.