Додому Пам'ятки і пам'ятні місця Бердичівський район, існуючі с. Слободище. Пам’ятне місце битви козацького війська з польсько-татарськими полками та підписання...

с. Слободище. Пам’ятне місце битви козацького війська з польсько-татарськими полками та підписання Слободищенського трактату (іст.).

311
0
ПОДІЛИТИСЬ
pam_slobodyshe_bytva_1
Погорбована місцевість на околиці села Слободище, 2006 р.

Велике погорбоване поле на південний захід від містечка, з північно-західної сторони його оточував ліс, р. Гнилоп’ять ділить село на дві частини. Пам’ятний знак відсутній.

Під час війни 1660 року Москви з Польщею за владу над Україною польська армія 14 (24) вересня 1660 року заблокувала московсько-українське військо під проводом київського воєводи Василя Шерємєтьєва[1] під Чудновом, яке чекало обіцяної допомоги від гетьмана Юрія Хмельницького. Тим часом молодий гетьман на чолі 20-ти тис. вояків діяв повільно і нерішуче, оскільки частина козацької старшини настоювала на переговорах з поляками. Лише на початку жовтня українське військо підійшло до Слободищ, що за 20 км на схід від Чуднова. З метою не допустити об’єднання військ Юрія Хмельницького з Василем Шерємєтьєвим, проти нього 7 (17) жовтня під командою талановитого полководця коронного маршалка Юрія Любомирського вирушило 24-29-тисячне польсько-татарське військо. У другій половині дня відбулася кровопролитна битва, яка не принесла успіху жодній із сторін.

Група старшин в особі українського військового і державного діяча Григорія Лісницького, відомого дипломата, майбутнього гетьмана Правобережної України Павла Тетері, прилуцького полковника Тимофія Носача та інших всупереч настроям основної маси вояків домоглися від гетьмана згоди на переговори з Любомирським. Після їх закінчення останній полишив частину своїх сил для облоги українських полків, а сам повернувся під Чуднів. Старшина переконала гетьмана не йти на допомогу армії В. Шерємєтьєва, хоча мала досить сил.

chudhov_1660
Облога військ під проводом Василя Шерємєтьєва під Чудновом.
Гравюра невідомого автора.

Спроба армії В. Шерємєтьєва самотужки вирватися із оточення 14 (24) жовтня 1660 зазнала невдачі. На ту пору до козацького табору прибули польські посланці, які запропонували гетьману заключити союз із Польщею.

Провідну роль у виробленні умов договору від української сторони відіграли козацькі старшини – корсунський полковник Григорій Гуляницький, Григорій Лісницький, митрополит Д. Балабан, з польської – коронний гетьман Ю. Любомирський. Старшина змусила Ю. Хмельницького 17 (27) жовтня підписати Слободищенський (Чуднівський) трактат, який передбачав відновлення Гадяцького договору (1658), крім статті про створення Руського князівства, а також Переяславські статті 1659. Слободищенський трактат також передбачав розрив союзу Гетьманщини з московським царем і відновлення державного зв’язку з Річчю Посполитою, українські війська зобов’язувалися брати участь у воєнних діях польської армії проти Московського царства і не нападати на Кримське ханство. Чернігівське, Київське і Брацлавське воєводства згідно з договором мали отримати автономію у складі Речі Посполитої.

Козацька рада у Корсуні схвалила Слободищенський трактат, але лівобережні полки на чолі з Якимом Сомком і Василем Золотаренком не погодилися з умовами договору і висловилися за збереження союзницьких відносин з Москвою. Цим було покладено початок поділу Гетьманської держави на Правобережну і Лівобережну частини.

moneti-govoryat5-4
Російські монети – мідна чешуя Олексія Михайловича.

На сьогодні археологами та приватними пошуковцями проводяться дослідження на місцях, де відбувались бої між ворогуючими сторонами. Так, біля села Городище Чуднівського району, де перебувало оточене російське військо, копачі знаходять залишки зброї, кулі, гарматні ядра та монети (в основному мідні чешуйки Олексія Михайловича, царя і Великого князя Всія Русі з 1647 року).

Джерела і література:

Державний архів Житомирської області. Волынские епархиальные ведомости. – №20 від 1 липня 1887. – 7 кв. №4847. – Арк. 636.

Памятники, выбранные Киевской комиссией для рассмотрения древних актов. – Т.3. – Киев, 1898. – С. 434-435.

Смолій В.А., Степанков B.C. У боротьбі за створення незалежної держави // Історія України: нове бачення у 2-х т. – Київ, 1995, т. 1. – С. 194-195.

Історія України під ред. В.А. Смолія. – Київ, 1997. – С. 100-101.

Поліщук Ю. Історією пам’ятне с. Слободище Бердичівського району // Козацькі часи на Житомирщині. – Житомир, 1995. – С. 103-105.

Довідник з історії України. – Київ, 2002. – С.139, 190, 263, 417, 434, 552, 615, 778, 798, 852, 1088.


[1] Напис прізвища В. Шерємєтьєва взято з “Історії України” під ред. В.А. Смолія. – К., 1997. – С. 100.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here