Home Новини Про зримі результати економічних реформ

Про зримі результати економічних реформ

123
0
SHARE

Перша російська революція 1905-1907 років призвела не лише до послаблення суспільного тиску держави та проголошенню політичних свобод (свободи совісті, зібрання, віросповідання та інше), але й спонукала економічному зростанню в країні. Економічні перетворення, які проводив у царській Росії прем’єр-міністр Петро Столипін, позитивно вплинули й на економічне життя Бердичева та краю – у місті почали з’являтись нові фінансові установи, новий поштовх у розвитку отримали й підприємства.

Рекламне оголошення в бердичівському тижневику “Утренняя Заря”, 1906 рік.

Як приклад, 17 вересня 1906 року в Бердичеві відкрилась нова фінансова установа – “Бердичівське позикове-ощадне товариство” (рос. “Бердичевское ссудо-сберегательное товарищество”). Мета цієї установи – надання звичайному люду дешевих кредитів на пільгових умовах. Контора установи розмістилась у будинку Боярського на площі Соборній.

Товариство приймало вклади для зберігання розпочинаючи від 10 копійок (до речі, це тогочасна вартість примірника місцевого тижневика “Утренняя Заря”) до 1000 рублів від кожного члена, виплачуючи при цьому відсотки по вкладам у розмірі від 5,5 % до 6,5 % у залежності від терміну зберігання. Позики також видавались, але на термін не більше одного року та в розмірі до 150 рублів. Процент доволі не малий – 12 % річних!

За наступних три місяці свого існування Товариство видало кредитів на суму 5583 рублів, заявок же надійшло значно більше – на суму 16,490 рублів. Цих коштів у Товариства з огляду на неможливість на цей час кредитуватись у державному банку, не було. То ж правління Товариства звернулось офіційними листами до заможних жителів Бердичева з проханням надати йому підтримку шляхом вступу до Товариства та внесення визначеного уставом паю. Першим на це звернення відгукнувся відомий у місті власник тютюнової фабрики Нахман Гробівкер, який наступного дня надав Товариству 100 рублів як вклад на один рік та уплатив членський внесок у розмірі 15 рублів.

Рекламне оголошення в бердичівському тижневику “Утренняя Заря”, 1907 рік

Це була фінансова установа, так би мовити, для малого підприємництва. Для великих же підприємств та організацій, котрі потребували значно більших фінансових ресурсів, з січня 1907 року запрацювала затверджена урядом країни інша установа – “Бердичівське купецьке товариство взаємного кредиту” (рос. “Бердичевское купеческое общество взаимного кредита”).

Товариство розмістилось у будинку Шеренціса по вулиці Нікольській (цей будинок нині займає медичний коледж). Адміністрація Товариства складалась із Правління, до якого увійшли відомі місцеві підприємці: Маркусь Борисович Магазаник (голова), Володимир Лазарович Плям, Ошер Мойсейович Шапіро та Мойсей Ілліч Гальперін (керуючий). Також адміністрація створила Раду Товариства, Приймальний та обліковий комітет, Ревізійну комісію.

Окремі імена, що увійшли до керівництва Товариством, складали “сіль” місцевого купецтва та були відомі далеко за межами Бердичева. Це, на думку засновників, мало сприяти високому авторитету нового фінансового закладу, довірі до нього та залученню нових клієнтів.

Анатолій Горобчук.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here