Комарова Анжеліка Євгенівна (нар. 18 лютого 1963, смт. Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл.) – журналіст, письменниця, громадський діяч.
Комарова Анжеліка Євгенівна народилась 18 лютого 1963 року в селищі Гришківці Бердичівського р-ну в родині Євгена Мартиновича та Галини Петрівни Ярмолюків.
У 1970-1979 рр. Анжеліка навчалась у восьмирічній школі №5 міста Бердичева, а в 1979-1981 рр. — у міській середній школі №15. Батькам Анжеліка Євгенівна завдячує любов’ю до літератури та до природи. У старших класах визначилася з вибором професії: тільки журналістика.
Перша публікація Анжеліки з’явилась у бердичівській міськрайонній газеті “Радянський шлях”, коли навчалась у 9 класі. Проте шлях до журналістики в радянські часи їй був закритий через минуле її рідних – батько Євген Ярмолюк за участь в ОУН в роки німецько-радянської війни був засуджений та відбув покарання за обвинуваченням за ст. 54-1 “а” КК УРСР (“зрада Батьківщині”). Реабілітований лише у 1992 році.
Свій трудовий шлях Анжеліка розпочала у місцевому лісництві Бердичівського лісгоспу, згодом працювала на різних роботах у Гришковецькому радгоспі.
З 1984 року проживає у Києві, де впродовж 1984-1989 рр. навчалась у Київському державному педагогічному інституті іноземних мов. Після закінчення інституту працювала вчителем французької мови в одній із київських шкіл.
З 1995 року розпочала свій шлях вільного журналіста у різних друкованих та електронних виданнях (літературний псевдонім — Ангеліна Яр), займатись громадською діяльністю у сфері охорони довкілля та правового захисту тваринного світу.
У 1999-2008 рр. працювала тележурналістом та редактором популярної програми про тварин “Хто в домі хазяїн?” на Першому національному телеканалі. Автор документальних фільмів “Штучний інтелект”, “Фотографи-вбивці”, “Діти міста” по замовленню Першого національного. З 2005 року долучилась до руху проти стихійної забудови столиці, активно виступала за збереження архітектурно-історичних пам’яток Києва та його зеленої зони. Водночас займалась літературною діяльністю. У 1997 році вперше на сторінках міжнародного літературного журналу “Хрещатик” були опубліковані її вірші, які згодом увійшли до збірки “Кошка хвойной, колючей породы” (2012). Ця збірка отримала нагороду “Тріумф” на міжнародному конкурсі “Книга-2014” у Берліні. Книгу ілюстрували художниками Акбар Хурассані (Київ), Наталя Жураковська (Мюнхен) та Данило Філіпенко (Санкт-Петербург).
У 2008 році Анжеліка Комарова відсторонилась від засобів масової інформації та стала співзасновником Спілки вільних журналістів “Природа понад усе”, як альтернативи офіційній журналістиці. Спілка починала працювати у Києві, з часом її діяльність поширилась на всю Україну.
У 2013 році вийшла у світ сатирично-фантастична повість “Територія духу” (у співавторстві з Олегом Андросом), присвячена протесту киян проти свавільної забудови міста, та книга “Священний сад бабусі Анастасії”, у якій вона віддала належне своєму родові і своїй малій батьківщині – Гришківцям.
У 2014 році у київському видавництві “Каяла” у її перекладі видано книгу американського письменника Володимира Цесіса “Нотатки сільського лікаря”. У 2015 році її твори були опубліковані в альманахі “Хіппі у Львові”. У 2016 році вірші Анжеліки Комарової (Ангеліни Яр) були опубліковані в збірнику “Талісман” (книга присвячень).
Комарова Анжеліка Євгенівна передала Музею історії міста Бердичева свої книги, живописні картини її дідуся та скульптурні твори свого батька.