12 листопада

1912 – У Бердичеві в приміщенні чоловічої гімназії відбувся вечір Волинського гімнастичного товариства “Сокіл”.

Товариство “Сокіл”, яке створили 2 вересня 1910 року, утримувалось виключно за рахунок членських внесків та благодійних пожертв. Тому керівництво товариства вимушене було вдаватися до організації платних сімейних та танцювальних вечорів, які приносили хоч якийсь прибуток.

1917 – У Бердичеві відбулося урочисте свято проголошення Української Народної Республіки. На Соборній площі відбувся мітинг, під час якого комісар Центральної Ради на Південно-Західному фронті прапорщик А. Певний зачитав текст III Універсалу.

Цікаво, що керував цим мітингом голова бердичівської гарнізонної Ради штабс-капітан Микола Олександрович Григор’єв (справжнє ім’я Никифір Олександрович Серветник).

В роки громадянської війни, яка розпочалась майже відразу після Жовтневого перевороту у Петрограді, він став відомим як отаман, керівник повстанських військ на Херсонщині, Запоріжжі, Таврії у 1918-1919 рр.

27 липня 1919 року у селі Сентовому за кілька хвилин до мітингу у приміщенні сільської ради Григор’єв був звинувачений ординарцем Нестора Махна Олексієм Чубенком у погромах та застрілений Махном.

1920 – У Бердичеві відновлено роботу телеграфу, що був зруйнований у результаті військових дій в роки громадянської війни 1917-1920 рр. Одна з перших прийнятих телеграм надійшла від голови Київського Губревкому Яна Гамарника на адресу Бердичівського ревкому. У ній вказувалося на незадовільний хід заготівлі продовольства та палива для Червоної Армії і вимагалося вжити рішучих заходів по усуненню вказаних недоліків.

1932 – Бердичівський міський комітет партії на підставі постанови ЦК КП(б)У запропонував прокуратурі та судам посилити судові репресії в селах, де провалювали виконання планів хлібозаготівель. Такі села заносились у спеціальну “чорну дошку”, до їх жителів застосовувалась торгова блокада – припинявся відпуск будь-яких товарів.

Так розпочинався Голодомор на Бердичівщині.

Чорні дошки — це статус села чи району на території Української СРР, який передбачав блокаду та посилений терор голодом цивільного населення під час геноциду українського народу 1932—1933 роки. Присвоювався комуністичним режимом населеним пунктам та районам, які чинили опір примусовій колективізації, масовим актам беззаконня влади, зокрема повного вилучення харчових продуктів у мешканців села чи цілого району, що призводило до голодної смерті громадян.

1938 – До 21-ї річниці Жовтневої революції Бердичівський міський комітет у справах фізкультури та спорту приурочив традиційну воєнізовану естафету, яка пройшла цього дня.

У змаганнях взяли участь 77 осіб. Естафета стартувала біля міськкому комсомолу, там само був і фініш. Перемогу в естафеті здобули фізкультурники механічного технікуму.

2015 – Впродовж 12-13 листопада у Бердичеві відбулась Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція “Бердичів від давнини до сьогодення”. Цей захід присвятили 585-й річниці від часу першої писемної згадки місцевості, на якій виник Бердичів, 470-й річниці першої згадки про Бердичів в історичних документах, 170-й річниці від надання Бердичеву статусу міста та 70-й річниці Перемоги над нацистами у Другій світовій війні.

Протягом двох днів понад 40 учасників конференції з Бердичева, Києва, Житомира, Новоград-Волинського, Радомишля, Хмельницького, Ірпеня, Кам’янця-Подільського, Черкас презентували свої доповіді. Долучилися до них і гості з Польщі.

За результатами роботи конференції на світ з’явився збірник матеріалів, який містить статті і повідомлення її учасників.