[не діє] Красівка. Музей Бойової і Трудової слави

У приміщенні загальноосвітньої школи I-II ступенів села Красівка знаходиться музей Бойової і Трудової слави.

Музей Бойової і Трудової слави створювався у першій половині 80-х років XX ст. з метою системного висвітлення всього історичного процесу, подій, які мали місце в житті та історії, побуті населення, що проживало на території сіл Красівської сільської ради. Але основне завдання музею, що мав діяти, було зібрати, узагальнити та висвітлити події, що розгорнулися на території держави – Союзу Радянських Соціалістичних Республік і зокрема на території України в радянські часи.

З метою встановлення цілей та формування відповідних експозицій відбулось спільне засідання виконкому сільської Ради та педагогічного колективу школи. На цій нараді створили Музейну раду на чолі з директором школи Віліяном Кириловичем Поліщуком.

Музейна рада розпочала роботу – насамперед були здійснені домовленості з виконкомом Красівської сільської Ради на чолі з головою Іваном Михайловичем Хитричем, правлінням місцевого господарства ім. Карла Маркса на чолі з головою правління Костянтином Володимировичем Мулярчуком (нині Почесний громадянин Бердичівського району), та секретарем партійної організації господарства Йосипом Івановичем Чайківським про надання матеріальної та фінансової допомоги.

Учительський колектив у повному складі включився в організацію пошукової роботи. Школярі під девізом “Я – юний слідопит” пішли по селі, від хати до хати, збираючи необхідні матеріали для музею – фотокартки, листи, нагороди, похоронки з фронту, особисті речі та нагороди передовиків народного господарства, речі учасників Другої світової війни. Зібрали значну кількість спогадів учасників тих історичних подій, а також речі побутового призначення: гончарні та дерев’яні вироби, елементи хатніх пожитків, одягу, меблів. Місцеве населення дуже схвально відгукнулося на цей захід і надавало всіляку допомогу. Активно включились у пошукову роботу працівники культосвітніх закладів сіл – завідуючі Будинків культури, бібліотекарі, медичні працівники, окремі громадяни села самі приносили до школи речі, які мали історичну та культурну цінність, писали спогади про ті події.

Музейна рада підтримувала тісний зв’язок із Героєм Радянського Союзу, земляком, який народився у селі Дубівка (Чехи) – Миколою Онуфрієвичем Сікорським, який проживав в одному з міст Криму. Він надав до музею опис власного фронтового шляху.

Музейною радою була проведена робота з визначення основного змісту музею Бойової і Трудової слави, його експозицій. Рада вирішила, що найкращою формою подання основних музейних матеріалів буде експозиційна у такому порядку:

• історична довідка сіл Красівка та Дубівка;
• революційні події в країні та громадянська війна;
• розвиток народного господарства в період перших п’ятирічок;
• Велика Вітчизняна війна – всенародна боротьба нашого народу;
• участь односельчан, наших земляків у Великій Вітчизняній війні;
• “Ніхто не забутий, ніщо не забуто” – центральний стенд;
• розвиток Української РСР у складі СРСР;
• відродження народного господарства після Великої Вітчизняної війни;
• розвиток народної культури, освіти в повоєнні роки;
• передові люди, наші земляки, орденоносці;
• наші юнаки-воїни Радянської Армії на захисті Вітчизни.

У наслідок великої пошукової роботи зібрали достатньо значущу кількість усіх необхідних експонатів. За допомоги правління місцевого господарства та виконкому сільської Ради домовились про запрошення для оформлення музею двох кваліфікованих спеціалістів, які мали досвід у виконанні музейних робіт на відповідному художньому та змістовному рівні. Протягом року Музейна рада, вчительський колектив школи разом із виконавцями безпосередніх робіт творили музей.

Музей відкрито 6 листопада 1985 року – до 40-річчя Перемоги та напередодні чергової річниці Великої Жовтневої Соціалістичної революції, що було традиційним на той час. На відкриття Музею Бойової і Трудової слави запросили секретарів райкому Компартії України, голову та заступників Бердичівської районної Ради, представників відділу культури, районний відділ народної освіти, окремих директорів шкіл району, представника обласної музейної ради та інших посадових осіб. Зібрались також сільська громада, учасники Другої світової війни, передовики виробництва, молодь, учні.

Після урочистих виступів представників організацій, а також ветеранів війни, праці, учнів та інших осіб, зокрема директора школи, голови сільської Ради, голови правління колгоспу, відбулось перерізання стрічки. Стрічку на вході до Музею перерізала перший секретар райкому Комуністичної партії України Клавдія Миколаївна Філіпова. Того ж дня учні школи висадили шкільний садок із 40 яблуневих та 150 дерев інших порід, по кількості земляків, що загинули, захищаючи Батьківщину.

Музей Бойової і Трудової слави у Краківській ЗОШ І-ІІ степенів у 1986 році поставлено на облік в Обласній Раді в справах пам’яток і музеїв, як такий, що відповідає вимогам музеїв, створених на громадських засадах.

За роки, що минули з дня відкриття музею, він відіграв значну виховну, патріотичну справу для підростаючого покоління, а для людей старшого покоління – як пам’ять і пам’ятка. Його відвідали директори, вчителі шкіл району, культпрацівники районних і сільських установ, учні навколишніх шкіл, туристи, багато рідних та близьких тих радянських воїнів, які загинули при звільненні сіл Красівка та Дубівка.

У Книзі відвідувачів музею висловлено багато щирих подяк на адресу організаторів, захоплень, побажань; враховане велике значення музею у справі виховання підростаючого покоління, збереженні пам’яті про тих, хто у важкій боротьбі відстоював і захистив Батьківщину. Особлива подяка відвідувачів виносилася педагогічному колективу школи за створений музей та його збереження.

Музейна рада, що працювала у період створення музею, наголосила на особливо активній участі у цій справі колективу школи на чолі з директором Віліяном Кириловичем Поліщуком, окремих вчителів, зокрема Софії Петрівни Посудевської, Валентини Михайлівни Корнійчук, Наталії Миколаївни Мартенівської, Миколи Остаповича Куліша, Раїси Миколаївни Черниш, молодих вчителів: Галини Михайлівни Сич та Валентини Михайлівни Христич.

Активну, дієву допомогу при створенні музею надали голова сільської ради Іван Михайлович Хитрич, голова правління господарства Костянтин Володимирович Мулярчук, секретар партійної організації колгоспу Йосип Іванович Чайківський; активно сприяли справі створення музею працівники місцевих культосвітніх закладів Адам Віталійович Соболевський, Галина Дмитрівна Марчук, Неля Максимівна Тіторчук, Валентина Іванівна Літвіненко, завідуючий місцевою медичною амбулаторією Павло Васильович Деркач.

За три десятиліття, що функціонував музей Бойової і Трудової слави, його експозиції не зазнавали суттєвих змін. Але в новітній час постало питання щодо оновлення експозиції. У 2016 році музей законсервували, сьогодні доступ до нього обмежений. Наразі ведуться консультації з відповідними спеціалістами та вирішується питання щодо фінансування робіт.

Маємо надію, що музей все ж відкриє свої двері, та й надалі розповідатиме наступним поколінням про історичне минуле села.

Джерела та література:

Л. Козінчук. І ожили сторінки історії. // “Радянський шлях”, №181 (12842) від 12.11.1985 р.

В. Поліщук. Ювілей музею. // “Земля Бердичівська”, №30 (15462) від 16 квітня 2005 р.