7 січня

1755 – Кармелітською друкарнею видана книга про воєводу, гетьмана Яна Клеменса Браницького (1689-1771).

Будучи главою одного з найдревніших польських родів, свою молодість Браницький провів у французькому війську. Повернувшись на батьківщину, Ян Клеменс обіймав низку посад, у 1720 році став генералом коронної артилерії. Першою дружиною його стала дочка великого канцлера литовського Радзивілла, власника Бердичева.

З початком царювання польського короля Августа III Ян Браницький прийняв командування над польським військом і скоро був призначений польним коронним гетьманом, згодом – краківським воєводою (1746), а в 1752 році – великим коронним гетьманом.

1936 – Вінницький обласний виконавчий комітет, а Бердичів на цей час входив до складу Вінницької області, прийняв постанову, якою ряд робітників бердичівського машинобудівного заводу “Прогрес” за кращі показники в роботі 1935 року занесено до обласної Книги Пошани знатних людей області. Зокрема, це робітник кузні Казимир Стацевич, робітники ливарні Варфоломій Грузицький та Володимир Михайлов, робітники механозбірного цеху Сергій Самойлов та Ганна Ложечнікова.

1936 – На засідання президії міськради цього дня прийнята постанова “Про організацію п’ятиденного ярмарку в м. Бердичів”, в якій зазначено наступне:

“З метою дальшого розгорнення колгоспної торгівлі та розвинення товарообігу організувати в м. Бердичеві на терені колгоспного базару (Ятки) з 8 по 12 березня 1936 року п’ятиденний ярмарок. До участі в ярмарку забезпечити максимальне втягнення колгоспів та колгоспників як Бердичівського району, так і суміжних районів. Вжити заходи до культурно-побутового обслуговування ярмарку”.

1957 – В Одесі помер Теофіл Борисович Фраєрман (1883-1957) – український живописець, маляр-імпресіоніст, що народився в Бердичеві.

Мистецьку освіту Теофіл Фраєрман здобув в академіях мистецтв у Мюнхені (1903) та Парижі (1905), з 1920 року – викладач, з 1935 року професор Одеського художнього училища.

Твори художника зберігаються у провідних музеях України та країн СНД. Серед учнів Теофіла Борисовича такі відомі художники як Є. Кибрик, С. Отрощенко, О. Постель. Свого часу професор О. Федорчук відзначив, що мистецький світ Теофіла Фраєрмана “перейнятий мелодикою барв повінця, напрочуд емоційний, ліричний, чистий у пошуках істинного”.

1983 – Цього дня на основі рішення Житомирського облвиконкому № 375 від 21.09.1981 р. на місці масового розстрілу і братських могил жертв фашизму на правому боці дороги, що веде з Бердичева на Райгородок у 10-ти метрах від дороги встановлено відповідний пам’ятний знак.

Місця розстрілу знаходяться між селами: західна околиця с. Любомирка (колиш. хутір Шльомарка), південно-східна околиця с. Мирне (колиш. хутір Сокуліно), південно-східна околиця с. Романівка (колиш. Жидівці, з 1934 по 2016 – Радянське) у полі поблизу дороги Бердичів-Райгородок. Тут 15-16 вересня 1941 року відбувся наймасовіший розстріл мирних жителів єврейської національності міста Бердичева та району.

Автор проєкту пам’ятного знаку – архітектор Л.Й. Мущицький. Пам’ятний знак – композиція із вертикальної стели, виготовлений із рожевого граніту і горизонтальної плити із габро, вмонтованої в стелу. Розмір памятної стели висотою 3,1 м, ширина стели 1,05 м, горизонтальна плита розміром 1,3 × 0,7 м. На горизонтальній плиті викарбовано текст на російській мові: «В этих местах в сентябре 1941 г. гитлеровскими захватчиками зверски замучено и расстреляно 18640 мирных советских граждан. Вечная память жертвам фашизма». Біля підніжжя стели на окремій чорній гранітній плиті викарбовано схему розташування поховань.