30 грудня

1943 – Радянськими військами від німецьких окупантів звільнено село Садки Бердичівського району. У боях, що тривали 27 грудня, взяли участь воїни 389-ї стрілецької дивізії.

По звільненні села у його західній частині, біля клубу, з’явилась братська могила, в якій поховано 12 воїнів: з них 3 воїни 15-ї танкової дивізії, які загинули в бою 14-15 липня 1941 при обороні села від німецьких окупантів і 9 воїнів 389-ї стрілецької дивізії. Прізвища їх відомі.

У 1962 на могилі встановлена бетонна скульптура воїна з присвятним написом на постаменті, зліва від неї покладена одна плита з іменами загиблих.

1962 – Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь» у Житомирській області утворено 11 районів, серед яких і Бердичівський.

До складу укрупненого Бердичівського району окрім населених пунктів, що вже перебували у його складі до цього, увійшли також смт. Великі Коровинці, Гришківці, Іванопіль, Червоне, Чуднів, сільські ради Бердичівського і Чуднівського районів та Антопільської, Великомошковецької, Глиновецької, Городківської, Каменівської, Крилівської, Маломошковецької, Нехворощанської Андрушівського району, Глибочанської і Рудне-Городищенської Житомирського району.

Укрупнення сільських районів було пов’язане з реформою, яку започаткувала радянська держава: у березні 1962 року були створені виробничі колгоспно-радгоспні управління (ВКРУ) – територіальні органи управління сільським господарством в УРСР, які посилювали контроль над виробництвом, замінивши собою райкоми партії. Це був перехід від територіального управління сільським господарством до виробничо-територіального принципу управління.

Ця реформа була частиною аграрної політики Хрущова, спрямованої на концентрацію управління, та вона не дала очікуваних результатів через бюрократизацію. У 1964-1965 рр. систему реорганізували, повернувшись до управління через районні комітети партії.

5 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» у Житомирській області утворили нові райони, Бердичівський район фактично повернувся до своїх попередніх меж.

1965 – У міській школі №5 відкрито групу продовженого дня на 450 учнів.

Групи продовженого дня, які почали з’являтись у навчальних закладах міста, стали однією із форм виховання дітей і допомагали організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи як на уроках, так і в позаурочний час.