27 червня

1920 – У червні на машинобудівному заводі “Прогрес” відкрито першу школу з ліквідації неписьменності.

У школі навчались у першу чергу працівники заводу та члени їх сімей.

Кампанія лікнепу здійснювалася впродовж 1920-1930-х рр. Лікнеп в УСРР був започаткований постановою РНК УСРР “Про боротьбу з неписьменністю” від 21 травня 1921, що продублювала декрет РНК РСФРР від 26 грудня 1919 “О борьбе с неграмотностью” і тим самим надала йому чинності на території УСРР. Згідно з декретом РНК РСФРР населення країни у віці від 8 до 50 років, яке не вміло писати та читати, було зобов’язане навчатися грамоті, а писемне — у порядку трудової повинності (з оплатою пед. праці за нормами працівників освіти) — повинно було навчати грамоті неписьменних. Особи, які ухилялися від цієї повинності або перешкоджали неписьменним навчатися, притягалися до кримінальної відповідальності. Неписьменні робітники, які навчалися грамоті, звільнялися на 2 години з роботи для навчання зі збереженням оплати праці.

1969 – Рішенням Житомирського обласного виконавчого комітету №313 “Про зміни в адміністративно-територіальному поділі” у Бердичівському районі села Борисівка та Осикове об’єднано в один населений пункт із назвою Осикове.

Також цього дня згідно Указу Верховної Ради УРСР “Про найменування і перейменування населених пунктів Житомирської області” хутір Білоцерківка Бердичівського району перейменовано на село Хмельове.

1997 – Цього дня отець Тобіан Зажецький привіз ікону Матері Божої Бердичівської до Бердичева.

Ікону 9 червня того ж року в костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі (м. Краків, Польща) освятив Святіший Отець Іван Павло ІІ. Присутніми на цій події були архієпископ Мар’ян Яворський, митрополит Львівський, та делегації прихожан із Бердичева.

Оригінальна ікона Матері Божої Бердичівської була втрачена під час воєнних дій, які точилися на теренах Бердичівщини у ході німецько-радянської війни. Після безрезультатних пошуків оригіналу образу Матері Божої Бердичівської на території України та Польщі отець-провінціал Ордену Кармелітів Босих провінції Святого Духу восени 1990 року постановив доручити створити нову ікону, призначену для культу. Доручення прийняла художниця-живописець і реставратор Божена Муха-Совінська (Краків, Польща), яка завершила цю важливу роботу у 1991 році.

2025 – На Центральній площі Бердичева пройшли 29-і Всеукраїнські змагання зі стрибків у висоту «Меморіал В. Лонського».

У жіночих змаганнях за перемогу боролися вісім спортсменок з різних куточків України – Харкова, Києва, Запоріжжя, Львова та Житомира. Головними претендентками на золото були Катерина Табашник з Харкова та Оксана Окунєва з Києва – обидві вже знайомі переможниці «Меморіалу Віталія Лонського» минулих років. Бронзову нагороду, встановивши особистий рекорд – 1 метр 82 сантиметри, – здобула киянка Ірина Безсмертна. Друге місце з таким же результатом, але з меншою кількістю спроб, посіла Оксана Окунєва. Беззаперечною переможницею, яка підкорила виняткову висоту 1 метр 90 сантиметрів, стала Катерина Табашник.

Серед чоловіків за перемогу змагалися дев’ятеро учасників, включаючи трьох бердичів’ян та одного вихідця з міста. Місцеві атлети – Володимир Савіцький, Олександр Баранніков та Денис Карімов (Котлубовський), який зараз проживає у Львові, – посіли відповідно сьоме, восьме та дев’яте місця.

Третє місце з результатом 2 метри 18 сантиметрів виборов наш земляк Роман Петрук (тренер Сергій Шеремет). Захоплива боротьба розгорнулася за перше та друге місця між двома представниками Львова – Вадимом Кравчуком та Владиславом Лавським, які показали однаковий результат – 2 метри 21 сантиметр. Завдяки кращій кількості спроб переможцем цьогорічного «Меморіалу Віталія Лонського» серед чоловіків став Вадим Кравчук.