24 травня

1924 – У травні до Бердичева на гастролі прибув щойно створений Київський єврейський державний театр “Кунст-Винкл” (рос. “Уголок искусства”) на чолі з тогочасним корифеєм єврейської сцени Рудольфом (Ровн-Лейб) Заславським. Цього дня бердичівляни та гості міста мали можливість побачити спектакль за Шолом-Алейхемом “Стемпеню”.

Рудольф Заславський був найвідомішим артистом і режисером єврейського театру. Із дев’ятирічного віку він був солістом у синагогальному хорі, з дванадцяти розпочав виступи в любительських спектаклях, п’ятнадцятирічним був прийнятий до трупи М. Мишурата. Рудольф Заславський переграв увесь тодішній єврейський репертуар, а оскільки він не відділяв єврейський театр від європейського, то намагався ставити і грати “інородні” п’єси. Серед них “Отец” Стрінберга, “Кін” Дюма, “Гамлет” і “Отелло” Шекспіра. Причому часто сам і перекладав їх на мову ідиш.

Незабаром після гастролей у Бердичеві Рудольф Заславський отримав запрошення на гастролі до Америки у театр Моріца Шварца. До більшовицької Росії Рудольф Заславський більше не повернувся.

1924 – У Бердичеві відкрилась музична школа, яка навчала музикантів для військової кавалерійської бригади Котовського. Навчання у новоствореній школі було платним: 60% учнів платили за навчання, інші 40% наявних місць у школі за рішенням місцевої влади були безкоштовними.

1972 – Цього дня в Бердичеві розпочала свою діяльність 343 окружна школа прапорщиків (в/ч 44993), яку розмістили у чотириповерховій будівлі військового містечка на Елінгу.

Навчання у школі велось за програмами підготовки командного та технічного складу мотострілецьких та танкових військ. Школа прапорщиків готувала військовослужбовців за 16-а спеціальностями. Серед них старшини рот, старші техніки танкових рот, командири ремонтних взводів, командири взводів ПЗРК (переносних зенітно-ракетних комплексів), начальники складів. Термін навчання у школі складав: старшини рот і командири танків – 6 місяців, старші техніки рот – 9 місяців.

Керівниками школи у різний період були Анатолій Гопта, Петро Новогребелець, Геннадій Кушков, Василь Качковський, Віктор Рябушко, Михайло Польовий, Олександр Пенський та інші. За час свого існування школа прапорщиків дала путівку у життя більш як 20-ти тисячам молодих прапорщиків.

Розформували 343-ю школу прапорщиків у 2002 році, на її базі створили 66-й навчальний центр з підготовки сержантів, який згодом також закрили.

2006 – Цього дня відбулась урочиста панахида та обряд поховання отця Бернарда Міцкевича (1929-2006), котрий відійшов у вічність 21 травня.

У костелі Святої Варвари та на площі поблизу храму зібрались тисячі людей. Під проводом єпископа Києво-Житомирської дієцезії Яна Пурвінського у богослужінні брали участь близько сотні священників, а також семінаристи та сестри-монахині. Єпископ Львівський Леон Малий передав співчуття від імені кардинала Мар’яна Яворського та всієї архідієцезії Львівської. У богослужінні брав участь брат о. Бернарда – о. Амвросій Міцкевич, настоятель костелу Святої Варвари о. Віктор Маковський, о. Андрій Яхимович, о. Альберт Галецький, настоятель кляштору Босих кармелітів о. Петро Гевельт, настоятель отців Мар’янів в Україні о. Павло Островський та інші.

Поховали отця Бернарда поряд із костелом Святої Варвари – біля храму, де він самовіддано служив Богу і вірним. З його похованням у римо-католицькій парафії було фактично відроджено традицію поховання померлих священників на цвинтарях, що знаходяться на території діючих храмів.

2009 – У Бердичеві біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбувся мітинг, присвячений Святу Героїв.

Організатором заходу стала Житомирська обласна організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” на чолі з її лідером Русланом Коцюбинським. Присутніми на мітингу – і тими, хто виступив – стали також представник міського осередку Народного Руху Іван Лобай та отаман Бердичівського козацького куреня ім. Максима Кривоноса Ігор Дикий.

2012 – У Києві після хвороби помер Михайло Петрович Ковалко (1944-2012).

Михайло Ковалко тривалий час працював у нафтогазовій промисловості, з настанням незалежності України йому доручили сформувати нову державну структуру – комітет нафти і газу. У 1992-1995 рр. та 1997–1998 рр. він очолював Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. У 1996-1997 рр. Михайло Ковалко – голова Державного комітету України з енергозбереження.

У 1998 році Михайло Петрович був обраний депутатом до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №65 Житомирської області, куди входили місто Бердичів, а також Бердичівський, Андрушівський, Попільнянський та Ружинський райони. Впродовж наступних років депутат надавав допомогу нашому місту у вирішенні численних соціально-економічних проблем. Рішенням виконкому Бердичівської міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева народному депутату України Ковалку Михайлу Петровичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева” (2000).

2014 – У Бердичеві відбувся черговий, другий за ліком, мегамарш у вишиванках, який організовується у травні молоддю Бердичева.

Учасники зібрались о 12.00 годині на площі Соборній, біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Мета заходу: популяризація національного одягу, традицій, культури та всього українського, розвиток патріотизму. Організатори запевняли, що захід є позаполітичним – будь-яка символіка, окрім державної, на заході заборонялась.

Програма цьогорічного заходу включала виступи організаторів та спеціально запрошених гостей, марш вулицями Бердичева, конкурс на кращу вишиванку, виступи творчих колективів.