1924 – У травні до Бердичева на гастролі прибув щойно створений Київський єврейський державний театр “Кунст-Винкл” (рос. “Уголок искусства”) на чолі з тогочасним корифеєм єврейської сцени Рудольфом (Ровн-Лейб) Заславським. Цього дня бердичівляни та гості міста мали можливість побачити спектакль за Шолом-Алейхемом “Стемпеню”.

Рудольф Заславський був найвідомішим артистом і режисером єврейського театру. Із дев’ятирічного віку він був солістом у синагогальному хорі, з дванадцяти розпочав виступи в любительських спектаклях, п’ятнадцятирічним був прийнятий до трупи М. Мишурата. Рудольф Заславський переграв увесь тодішній єврейський репертуар, а оскільки він не відділяв єврейський театр від європейського, то намагався ставити і грати “інородні” п’єси. Серед них “Отец” Стрінберга, “Кін” Дюма, “Гамлет” і “Отелло” Шекспіра. Причому часто сам і перекладав їх на мову ідиш.
Незабаром після гастролей у Бердичеві Рудольф Заславський отримав запрошення на гастролі до Америки у театр Моріца Шварца. До більшовицької Росії Рудольф Заславський більше не повернувся.
1924 – У Бердичеві відкрилась музична школа, яка навчала музикантів для військової кавалерійської бригади Котовського. Навчання у новоствореній школі було платним: 60% учнів платили за навчання, інші 40% наявних місць у школі за рішенням місцевої влади були безкоштовними.
1972 – Цього дня в Бердичеві розпочала свою діяльність 343 окружна школа прапорщиків (в/ч 44993), яку розмістили у чотириповерховій будівлі військового містечка на Елінгу.
Навчання у школі велось за програмами підготовки командного та технічного складу мотострілецьких та танкових військ. Школа прапорщиків готувала військовослужбовців за 16-а спеціальностями. Серед них старшини рот, старші техніки танкових рот, командири ремонтних взводів, командири взводів ПЗРК (переносних зенітно-ракетних комплексів), начальники складів. Термін навчання у школі складав: старшини рот і командири танків – 6 місяців, старші техніки рот – 9 місяців.
Керівниками школи у різний період були Анатолій Гопта, Петро Новогребелець, Геннадій Кушков, Василь Качковський, Віктор Рябушко, Михайло Польовий, Олександр Пенський та інші. За час свого існування школа прапорщиків дала путівку у життя більш як 20-ти тисячам молодих прапорщиків.
Розформували 343-ю школу прапорщиків у 2002 році, на її базі створили 66-й навчальний центр з підготовки сержантів, який згодом також закрили.
2006 – Цього дня відбулась урочиста панахида та обряд поховання отця Бернарда Міцкевича (1929-2006), котрий відійшов у вічність 21 травня.
У костелі Святої Варвари та на площі поблизу храму зібрались тисячі людей. Під проводом єпископа Києво-Житомирської дієцезії Яна Пурвінського у богослужінні брали участь близько сотні священників, а також семінаристи та сестри-монахині. Єпископ Львівський Леон Малий передав співчуття від імені кардинала Мар’яна Яворського та всієї архідієцезії Львівської. У богослужінні брав участь брат о. Бернарда – о. Амвросій Міцкевич, настоятель костелу Святої Варвари о. Віктор Маковський, о. Андрій Яхимович, о. Альберт Галецький, настоятель кляштору Босих кармелітів о. Петро Гевельт, настоятель отців Мар’янів в Україні о. Павло Островський та інші.

Поховали отця Бернарда поряд із костелом Святої Варвари – біля храму, де він самовіддано служив Богу і вірним. З його похованням у римо-католицькій парафії було фактично відроджено традицію поховання померлих священників на цвинтарях, що знаходяться на території діючих храмів.
2009 – У Бердичеві біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбувся мітинг, присвячений Святу Героїв.
Організатором заходу стала Житомирська обласна організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” на чолі з її лідером Русланом Коцюбинським. Присутніми на мітингу – і тими, хто виступив – стали також представник міського осередку Народного Руху Іван Лобай та отаман Бердичівського козацького куреня ім. Максима Кривоноса Ігор Дикий.
2012 – У Києві після хвороби помер Михайло Петрович Ковалко (1944-2012).

(1944-2012).
Михайло Ковалко тривалий час працював у нафтогазовій промисловості, з настанням незалежності України йому доручили сформувати нову державну структуру – комітет нафти і газу. У 1992-1995 рр. та 1997–1998 рр. він очолював Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України. У 1996-1997 рр. Михайло Ковалко – голова Державного комітету України з енергозбереження.
У 1998 році Михайло Петрович був обраний депутатом до Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу №65 Житомирської області, куди входили місто Бердичів, а також Бердичівський, Андрушівський, Попільнянський та Ружинський райони. Впродовж наступних років депутат надавав допомогу нашому місту у вирішенні численних соціально-економічних проблем. Рішенням виконкому Бердичівської міської Ради за вагомий внесок у вирішенні соціально-економічних проблем територіальної громади міста Бердичева народному депутату України Ковалку Михайлу Петровичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева” (2000).
2014 – У Бердичеві відбувся черговий, другий за ліком, мегамарш у вишиванках, який організовується у травні молоддю Бердичева.
Учасники зібрались о 12.00 годині на площі Соборній, біля пам’ятника Т.Г. Шевченку. Мета заходу: популяризація національного одягу, традицій, культури та всього українського, розвиток патріотизму. Організатори запевняли, що захід є позаполітичним – будь-яка символіка, окрім державної, на заході заборонялась.
Програма цьогорічного заходу включала виступи організаторів та спеціально запрошених гостей, марш вулицями Бердичева, конкурс на кращу вишиванку, виступи творчих колективів.





Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.


