16 травня

1762 – Цього дня при кляшторі Босих Кармелітів засновано братство св. Яна Непомуцена.

Всього при кляшторі діяли різні братства: Святої Трійці, Святого Скапулярію, Доброї Смерті, св. Яна Непомуцена, св. Тадея Апостола, св. Теклі.

1906 – Благочинний священник В’ячеслав Бичинський на засіданні Будівельного комітету по спорудженню Миколаївської церкви зачитав Указ духовної Консисторії, яким “утверждается предложенный план постройки новой каменной Свято-Николаевской церкви в г. Бердичеве”… і “Его Высокопреосвященство, митрополит Киевский Фловиан дает Архипастырское свое благословление на строительство“.

Також В’ячеслав Бичинський передав печатку й усі необхідні документи на діяльність Будівельного комітету, що були надіслані з губернії.

З цього моменту розпочалось активне спорудження нового кам’яного храму на розі вулиць Білопільської та Нікольської, яке завершилось у 1908 році. Нині Свято-Миколаївський собор є архітектурною перлиною міста Бердичева.

1990 – Цього дня на пустирі старого єврейського кладовища по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська) відбулась громадська панахида та перепоховання останків 195 осіб, які виявили під час ексгумації частини могил, проведеної 14-15 травня.

Як вдалося встановити експертам, поховані тут люди з Бердичева та округи за наказами НКВС у 1937-1938 рр. були розстріляні та поховані на території НКВС по вулиці Дзержинського (нині вулиця Героїв України), де нині знаходиться завод безалкогольних напоїв (колишня артіль “Харчовик”). У 1957 році їх таємно перепоховали на єврейському кладовищі.

Траурна панахида розпочалась о 17 годині – у п’яти великих, обтягнутих червоною тканиною, домовинах останки 195 осіб перепоховали. Панахиду відправив настоятель Свято-Троїцької церкви священник Михайло. Потім поминальний обряд здійснив священник римо-католицького обряду о. Амброзій Міцкевич. Представник синагоги М.Х. Вінер зачитав єврейські молитви.

У 1995 році на місці перепоховання жертв репресій встановили пам’ятний знак.

2001 – У Бердичеві розпочала свою роботу Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція, присвячена 100-річчю від дня народження Гаврила Григоровича Богуна (1901-1981) – уродженця Бердичівщини, педагога, краєзнавця, дослідника археології, історії та етнографії Бердичівщини.

За результатами роботи конференції організатори підготували науковий збірник “Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття”, який умістив у собі науково-краєзнавчі матеріали, представлені учасниками конференції.

2004 – У Бердичеві по вулиці Короленка, 39 (колишня територія військової частини) урочисто відкрито новий міський ринок.

На новому ринку споруджено торгівельні місця та створена необхідна інфраструктура. Передбачалось, що частина приватних підприємців перейде сюди торгувати з центрального міського ринку, де через значну кількість бажаючих спостерігався брак торгівельної площі.

Але сподівання власників нового ринку не виправдались – попри всі їх намагання ринок так і не запрацював на повну потужність.

2004 – Під час проведення V Днів польської культури у Бердичеві відбулось відкриття офісу Бердичівського польського товариства сприяння підприємництву, що розмістився в будинку по вул. Лілії Карастоянової, 22 (фірма “Чиста криниця”).

Товариство сприяння підприємництву виникло з ініціативи варшавської фундації “Допомога полякам на Сході” та завдяки трьом бізнес-форумам, що відбулись у рамках попередніх Днів польської культури у Бердичеві.

На відкритті офісу товариства були присутні керівництво міста, підприємці, журналісти, працівники фірми “Чиста криниця”.

2009 – 16 та 17 травня у місті відбулись X Дні польської культури, які цього року співпали з відзначенням Дня Європи.

До складу делегації, очолюваної Генеральним консулом Республіки Польща у Луцьку Томашем Яніком, входили поважні гості: Войцех Кудельські – Президент міста Сєдльце, Стефан Каліцькі – член товариства “Спільнота польська”, представники депутатського корпусу, виконавчої влади з міст Ченстохова та Сєдльце.

Цього дня відбулось відкрите засідання Євроклубу у спеціалізованій загальноосвітній школі №15, на якому учні презентували свої досягнення у вивченні мови, культури, традицій та звичаїв народів Європи.

Також з нагоди 5-ї річниці створення Бердичівського польського товариства сприяння підприємництву відбувся захід “Влада і підприємництво”.

2013 – У Бердичеві розпочалась масштабна реконструкція в’їзних знаків – цього дня силами комунальних підприємств міста демонтовано в’їзний знак, що знаходився по вулиці Леніна (нині вулиця Житомирська) зі сторони міста Житомира.

Даний знак встановили ще на початку 80-х років минулого століття. За роки, що минули, він прийшов у непридатність. Через декілька днів – 22 травня – було скликано попереднє засідання містобудівної ради, на якому на розгляд місцевих архітекторів винесли одразу декілька ескізних пропозицій, в яких розробники показали своє бачення візитної картки міста Бердичева.

2025 – Цього дня працівники МКП «Бердичівкомунсервіс» провели роботи з демонтажу пам’ятного знаку на честь генерала армії Ватутіна М.Ф., який знаходився на розі вулиці Генерала Ватутіна та площі Седлєцької.

Ці роботи виконали на виконання Розпорядження голови Бердичівської міської ради Сергія Орлюка №34 від 26.04.2024 р. «Про демонтаж пам’ятного знака та елементів декору», виданого ще за рік до цього дня. У свою чергу міський голова у своєму Розпорядженні керувався протоколом Комісії з обстеження пам’яток культурної спадщини №1 від 24.04.2024 р.

Цей пам’ятний знак став одним із останніх об’єктів у місті Бердичеві, які підпадали під дію Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та підлягали демонтажу.

2025 – Рішенням Бердичівської міської ради №1935 від 16.05.2025 р. «Про перейменування Бердичівської художньої школи та затвердження її Статуту у новій редакції» Бердичівську художню школу цього дня перейменували на Бердичівську художню школу імені Миколи Яцюка.

Микола Софронович Яцюк стояв у витоків створення художньої школи у місті Бердичеві, у 1979 році став її першим директором. За наступні тридцять п’ять років більше 1200 учнів закінчили Бердичівську художню школу, якою всі ці роки незмінно керував Микола Яцюк. Нині вони – професійні майстри-художники, дизайнери, модельєри одягу, архітектори. Учні школи несуть славу міста далеко за його межі, вони стають призерами багатьох престижних конкурсів за кордоном.