Скраглівка. Скульптури на території табору “Сокіл”

Лісовий масив біля села Скраглівка, територія піонерського табору “Сокіл”.

Перед центральним входом та на території табору знаходились скульптури, що зображали піонерів.

Табір відпочинку “Сокіл” розпочав свою історію у 1947 році – поблизу Скраглівки у лісі бердичівський машинобудівний завод “Комсомолець” отримав ділянку для розташування піонерського табору. Спочатку поставили наметове містечко, а його жителями стали діти, чиї батьки не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної. Згодом тут почали будуватися приміщення для житла: 4-поверхові будинки на 40 місць кожен, дерев’яну їдальню, медичний пункт, басейн, адміністративний корпус, складські приміщення, лазню, клуб.

Першим директором піонерського табору був В.Д. Білоус, потім – А.Я. Сога, І.І. Демиденко. Естафету від своїх попередників прийняла педагог, старший вчитель Анжела Микитівна Цвєткова, яка у 2003 році провела в таборі 36-е літо.

За роки існування табору, мабуть, що кожен другий бердичівлянин хоча б раз та відпочивав у ньому. 12 років поспіль проводили свої канікули в таборі школярі з Польщі, 4 роки – з Болгарії.

Оскільки піонерія була складовою частиною комуністичної системи і мала всеосяжний державний характер, вона мала собі на меті ідеологічне виховання дітей у якості громадян, цілковито відданих комуністичній партії та радянській державі. Для підтримування ідеологічних засад у літньому таборі “Сокіл” встановили низку скульптур, що зображали піонерів. На центральній площі також знаходився пам’ятник В.І. Леніну.

На початку 1990-х років, зі становленням незалежної України ідеологічна складова у роботі табору поступово знівелювалась. Скульптури демонтували, демонтували також і пам’ятник В.І. Леніну.

Джерела і література:

“Сокола злети високі”. // “Земля Бердичівська”, №63 (15286) від 07.08.2003 р.

Пасічник М. Вилиті в металі сімдесят. – Бердичів, Бердичіврегіонвидав, 2002. – с. 160-163.