Скворцов Валерій Сергійович

Скворцов Валерій Сергійович (нар. 31 травня 1945, Бердичів, Житомирська обл., УРСР – пом. 24 вересня 2021, Москва, РФ) – спортсмен, стрибун у висоту, учасник Олімпійських ігор 1964 та 1968 років.

Скворцов Валерій Сергійович народився 31 травня 1945 року в Бердичеві.

Юного Скворцова вперше помітив видатний бердичівський тренер зі стрибків у висоту Віталій Лонський – на той час тренер-педагог юнацької спортивної школи. За легендою, “…начиналось их знакомство на улице К. Либкнехта, когда Виктор Алексеевич заметил идущего впереди мальчишку в стареньком потертом пиджаке и с чужой головы шапке. Хотя паренек не отличался высоким ростом и хорошими спортивными данными, Виктора Алексеевича поразило то, что через каждые два-три шага он перепрыгивал низенький заборчик. По всему было видно, что делал это он с какой-то спортивной сноровкой. Лонский про себя отметил, что у этого паренька есть скрытые спортивные данные. И что толк с него будет. И он в нем не ошибся. Всей своей дальнейшей жизнью Валера это доказал“. Віталій Лонський запропонував хлопцю тренуватись у залі переобладнаного під дитячо-юнацьку спортивну школу костелу Святої Варвари.

Тренер навчав юного спортсмена нової на той час техніки стрибка – перекидному. Після наполегливих тренувань спортивна кар’єра Валерія стрімко пішла вгору – він перемагав на численних змаганнях зі стрибків у висоту, став чемпіоном республіки. Після перших значних перемог на республіканському та союзному рівні Валерія Скворцова запросили до Москви для підготовки у складі олімпійської команди СРСР. Його зріст на той час становив 187 см., що було доволі середнім показником для стрибунів у висоту. Валерій Скворцов став першим вихованцем тренера Віталія Лонського, який показував результати міжнародного рівня в стрибках у висоту.

Скворцов бере участь в Олімпійських іграх 1964 року у Токіо, де посів 14-е місце у стрибках у висоту з результатом 2,06 м. На цих іграх інший радянський стрибун у висоту Валерій Брумель виборов золоту медаль.

Наступного 1965 року Валерій Скворцов бере участь в Універсіаді, яка проходила в Будапешті (Угорщина), де виборов золоту медаль. У 1966 році на чемпіонаті Європи у приміщеннях у Дортмунді (ФРН) Валерій Скворцов посів перше місце з результатом 2,17 м. У 1968 році він успішно захистив свій титул чемпіона, повторивши результат у 217 см.

У 1968 році Валерій Скворцов бере участь у других в своєму житті літніх Олімпійських іграх (Мехіко, Мексика), де у фіналі змагався з американцем Діком Фосбері – винахідником нової на той час техніки стрибка у висоту, відомої нині як фосбері-флоп. Дік Фосбері переміг із результатом 2,24 м (новий олімпійський рекорд), а результат Валерія у 2,16 м. забезпечив йому четверте місце.

У наступні роки спортсмен виборов восьме місце на чемпіонаті Європи 1969 року в Афінах (Греція), шосте місце на чемпіонаті з легкої атлетики 1970 року у Відні (Австрія). Власний рекорд Валерія Скворцова – 2,21 м (29 травня 1966 року, Москва).

Після травми ноги Валерій Скворцов вимушений був припинити кар’єру спортсмена. Він продовжив займатись спортом як тренер зі трибків у висоту в спортивному товаристві “Динамо” у Москві, потім перейшов на роботу в якості начальника служби безпеки Держдуми Росії.

Валерій Скворцов тривалий час проживав у Москві (РФ), перебував на пенсії. Водночас часто навідувався до Бердичева, відвідував змагання зі стрибків у висоту.

Помер Валерій Сергійович Скворцов 24 вересня 2021 року.

У Бердичеві пам’ятають свого видатного спортсмена: на Алеї спортивної слави, що знаходиться на бульварі імені Віталія Лонського, розміщено сіті-лайт із інформацією про спортивні досягнення Валерія Скворцова з портретом спортсмена.

Джерела і література:

Коржук Віктор. Восьмое чудо света. Оповідання з життя Бердичева: люди і події, рос. мовою. – Житомир: Видавець ПП “Рута”, 2012 р. – с. 117-118.