Мене звати Євгенія, я родом із Бердичева. Протягом тривалого часу ставилася до міста байдуже. Як, власне, і багато інших мешканців. Але останнім часом почала глибше вивчати його історію, архітектуру, культурну спадщину – і зрозуміла, наскільки унікальним є Бердичів, і водночас наскільки він лишається невидимим навіть для власних жителів.
Історія міста прихована під нашаруваннями хаотичної забудови, реклами та байдужості. Місто, що колись було важливим культурним і торговим центром, сьогодні не має навіть гідної візуальної айдентики.
У цьому контексті пропоную ініціювати відкритий конкурс на створення нового прапора Бердичева. На мою думку, існуючий варіант прапора не виконує своєї функції – не репрезентує місто, не викликає гордості, не має естетичної чи символічної сили. Проведення конкурсу могло б стати першим кроком до формування нової міської ідентичності, а також способом залучення громади до осмислення спільного простору.
Переконана, що створення виразної та змістовної символіки здатне привернути увагу до історії Бердичева. Стильний і символічно наповнений прапор може стати відправною точкою для переосмислення культурного та етнічного минулого міста.
Я звертаюся до вас із бажанням не просто змінити прапор міста, а переосмислити саму культуру його використання. Прапор – це не лише декоративна тканина. Це мова. Прапор може стати візуальним жестом поваги до власної історії, або голосом, який говорить із жителями просто, гідно та з любов’ю. Це має бути спроба надати Бердичеву символ, через який він міг би розповісти свою історію – трагічну, глибоку, багатошарову.
Розумію, що зміна прапора – це не реформа і не гарантія якісних перетворень у житті міста. Але навіть якщо це стане лише знаком шани до минулого – це вже немало. А у найкращому випадку прапор може стати живим елементом міської айдентики, який із гордістю використовуватимуть на фестивалях, спортивних подіях, у міських ініціативах – не з обов’язку, а з почуттям належності.
У рамках цієї ініціативи хочу поділитися загальноприйнятими принципами, якими керуються у світі при створенні сильних міських прапорів.
Принципи хорошого прапора:
- Простота.
Прапор має бути настільки простим, щоб дитина могла його намалювати з пам’яті. Простота підсилює візуальну силу, символічність і впізнаваність.
- Символізм.
Кожен колір, форма чи лінія мають нести смисл: історія міста, біль, надія, особливості громади чи дух місця.
- Обмежена кольорова палітра.
Найчастіше – 2-3 кольори для чіткості, контрастності й гармонії.
- Жодних написів і складної графіки.
Прапор має бути зрозумілим із великої відстані, у русі, при складенні, без елементів, які губляться.
- Унікальність.
Прапор повинен відображати тільки це місто – не бути схожим на державний чи інші муніципальні прапори.
Ці принципи стали основою для вдалих редизайнів прапорів у містах, які також шукали власний візуальний голос: Амстердам, Роттердам, Берлін, Солт-Лейк-Сіті. Їхні приклади доводять: змістовна простота – сильніша за складну форму.
На сьогодні прапор Бердичева – це фактично герб на полотні. Це поширене рішення в Україні, але саме тому ці прапори часто втрачають ідентичність. Їх важко впізнати з відстані, вони не викликають емоційного відгуку, їх складно використовувати поза адміністративним контекстом. Адже герб і прапор – це різні інструменти візуальної мови:
- герб – це деталізований символ для офіційних печаток, фасадів установ, церемоній;
- прапор – це лаконічна, абстрактна емблема, яка має працювати на емоційному рівні, бути впізнаваною, живою, присутньою в повсякденності.
У світі існує гарна практика – коли новий прапор доповнює герб, передаючи його ідеї у простій, символічній формі.
Місто з настільки глибокою, багатонаціональною й непростою історією заслуговує на символ, який об’єднуватиме, надихатиме й нагадуватиме. Проведення відкритого конкурсу стало б справді гідним і прозорим кроком. Це дозволить самій громаді взяти участь у виборі символу, який їй близький, зрозумілий і надихає. Такий підхід дасть змогу перевірити на практиці, чи дійсно перевага простоти, змістовності та емоційної сили переважає над усталеною традицією. Це має бути чесно: не нав’язати зміни згори, а дати місту самому вирішити, яким бачити свій прапор – живим, актуальним, або лише формальним елементом.
Наведу як приклад прапор Бершаді (Вінниччина): https://uk.wikipedia.org/wiki/Прапор_Бершаді
Також, якщо цікаво, надаю власні варіанти прапору, які розробила власноруч. Я не займаюся геральдикою, я звичайний дизайнер. Тому не претендую на те, щоб саме мій варіант став бердичівським стягом. Просто хотіла б показати, що саме маю на увазі.
Темно-синій – трагедія, тьма, Голокост, утрата.
Золотий – пам’ять, гідність, історія та її багатство.
Білий – надія та майбутнє.
Чотири восьмипроменеві зірки та бердиш – елементи з нашого гербу.
Найчеснішим шляхом у цьому питанні було б оголошення відкритого конкурсу. Таким чином, зацікавлена громада зможе висловити свою думку – і підтвердити, або спростувати, чи справді прапор має силу. І, можливо, цей процес сам по собі стане тим маленьким кроком, який дозволить місту трохи інакше подивитися на себе.
Дякую за увагу!
Зворотній зв’язок зі мною: https://www.facebook.com/
Електронна пошта: yevheniiaoblomii@gmail.com
З повагою, Євгенія
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
