Коваль Микола Миколайович

Коваль Микола Миколайович (нар. 21 липня 1952, с. Озадівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., УРСР, СРСР) – фермер, держслужбовець, Почесний громадянин Бердичівського району.

Коваль Микола Миколайович народився 21 липня 1952 року у багатодітній родині колгоспників у селі Слободище Бердичівського району.

Рано втратив батька. Навчався з 1959 по 1967 рр. спочатку в Слободищенській восьмирічній школі, потім з 1967 по 1969 рр. – у Швайківській середній школі. З 1970 по 1972 рік проходив строкову службу в лавах Збройних сил СРСР.

У 1976 році Микола Коваль закінчив Верхівнянський сільськогосподарський технікум та здобув спеціальність «агроном-організатор». А далі – робота у колгоспі ім. Кірова села Озадівка Бердичівського району. Спочатку агрономом-насіннєводом, з 1977 року – керуючим відділком, з 1985 року – головним агрономом цього колгоспу. Одружився, з дружиною Ніною виховали дві дочки – Лілію та Аллу.

У 1986 році Микола Коваль полишає роботу в колгоспі та працює заступником директора заводу хімічного машинобудування «Прогрес» і фактично очолює підсобне господарство цього підприємства, де на той час було чи не більше тваринницького поголів’я, ніж у деяких колгоспах тих часів.

Та робота в місті була нетривалою – у 1988 році Микола Миколайович повертається до рідного колгоспу ім. Кірова та обійняв посаду голови колективного господарства.

Так склалась доля, що довелось Миколі Ковалю пройти професійний шлях аграрія в часи зламу соціального устрою країни. Тож у період реформування колгоспного ладу здобув сертифікат фермера, навчився господарювати в нових економічних реаліях. Тож пройшов усі ази аграрної науки. Мабуть, так і повинно бути, адже перш ніж від когось вимагати, потрібно самому бути професіоналом в сфері, якій відданий все життя. Миколі Миколайовичу, незважаючи на бідні поліські ґрунти, вдалося створити міцне господарство. Зокрема, у 90-і роки, коли здійснювались економічні перетворення на селі, він проявив справжню бізнесову жилку – зайнявся вирощуванням насіння. Адже саме для таких культур земля господарства була найбільш сприятлива, давала гарний економічний ефект. І саме у ці часи озадівське господарство з міцного середняка стало справжнім мільйонером.

Чорнобильська катастрофа 1986 року принесла страшне лихо на українську землю. З метою захисту населення Уряд країни впродовж 1990-1993 рр. прийняв низку заходів щодо будівництва об’єктів, пов’язаних з переселенням громадян із територій, які зазнали радіоактивного забруднення. Бердичівщина стала одним із тих районів, куди проводилося переселення жителів із постраждалих районів Житомирщини, зокрема Народицького. І саме Озадівка, в якій головою місцевого колгоспу працював Микола Коваль, стала місцем прихистку для переселенців. Тут на початку 1990-х на околиці села з’явився новий житловий масив, для дітей жителів Озадівки та переселенців звели нову школу, в центрі села збудували новий двоповерховий будинок, в якому розмістили фельдшерсько-акушерський пункт та змонтували першу в Бердичівському районі цифрову телефонну станцію «Квант-512», яка забезпечила зв’язком усіх жителів села та переселенців. Багато зусиль та енергії приклав до цієї справи і Микола Миколайович, адже прибули до села не лише люди, а й нові працьовиті руки, яким вкрай потрібна була робота.

Та економічна криза кінця 90-х років торкнулася і озадівського колгоспу, тож у 1999 році Микола Коваль полишив господарство. Його призначили першим заступником голови Бердичівської районної державної адміністрації, а з 2001 року він – голова районної адміністрації. 11 січня 2002 року громадськості району представили нового голову, Микола Миколайович став першим, так би мовити, етнічним уродженцем Бердичівського району, який заступив на цю посаду, адже усі попередні часи першими секретарями райкому партії та головами райдержадміністрації працювали люди, які не були корінними жителями Бердичівщини.

На посаді голови райадміністрації Микола Коваль приклав багато зусиль по згуртуванню району, розвитку його соціально-економічної бази. З цією метою він у складі делегацій знайомився з досвідом кращих господарств України та Європи, впроваджував кращі новації на рідній землі. Зокрема, за успіхи у розвитку економіки він був нагороджений Всеукраїнською відзнакою «Золота шишка хмелю».

Микола Коваль брав активну участь і в роботі місцевого самоврядування – його неодноразово обирали депутатом сільської, районної та обласної рад.

З вересня 2003 року по серпень 2017 року Микола Коваль обіймав посаду директора Бердичівського Центру зайнятості. Майже півтора десятиліття його енергії та ідей вистачало для створення та подальшої активної діяльності колективу професіоналів, які допомагали бердичівлянам знаходити нову роботу, а при потребі підвищувати, а то й змінювати свої професійні орієнтири.

Десятиліття, віддані праці на землі та адміністративній роботі, знайшли вдячний відгук у Бердичівської громади – за значний особистий внесок і вагомі здобутки в соціально-економічному, культурному розвитку району та з нагоди Дня місцевого самоврядування рішенням сесії Бердичівської районної ради № 18 від 07.12.2010 р. Миколі Миколайовичу Ковалю присвоєно звання «Почесний громадянин Бердичівського району». Ця відзнака стала чи не головною у його житті.

У жовтні 2017 року Микола Миколайович полишив посаду директора та вийшов на заслужений відпочинок. Але де б він не працював, він завжди сповна віддавався роботі. Також кажуть, після всіляких нарад, зборів, засідань та колегій він завжди з задоволенням волів вирватись із кабінету в поле, адже лише там, наодинці із землею, він відчував її красу, силу і багатство. І її біду також… А все інше тимчасове і суєтне відходило в сторону.

Микола Коваль з 1999 року перебував у лавах Народної партії. У 2002 році балотувався до Верховної ради України 4-го скликання по Виборчому блоку політичних партій «Єдність», але обраним не був.

Нині Микола Миколайович Коваль проживає у селі Озадівка Райгородоцької територіальної громади, перебуває на заслуженому відпочинку.

Джерела і література:

Кравченко В. Вперше в історії району // «Земля Бердичівська», № 4 (15123) від 17.01.2002 р., с. 1.

Життя, оспіване родючою землею // «Земля Бердичівська», № 25 (16404) від 15.07.2022 р., с. 4-5.

Архів родини Миколи Коваля.