Вул. Європейська, 21. Будинок, у якому розміщується міський театр (іст.)

Вул. Європейська, 21. Північно-східна частина міста, з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Будівля Музично-драматичного театру на Європейській. Пам’ятка історії місцевого значення, охоронний номер 44.

Ще у 1874 році місцеві архітектори створили План повітового міста Бердичева Київської губернії, у якому передбачалось спорудження будівлі міського театру. Затвердив цей План імператор Російської імперії Олександр II («Быть по сему») 06 грудня 1874 року. Міський театр планувалось звести на місці, де нині перебуває парк Центру позашкільної освіти ім. О.Разумкова (будівля колишньої міської думи). Але цьому задуму так і судилось бути втіленим у життя, і наступні три десятиліття Бердичів так і не отримав власний театр. У 1900 році практично на цьому місці стали споруджувати будівлю міської думи (іншого місця для цієї будівлі не знайшли). Можливо саме пам’ятаючи про попередні плани, думські засідателі під час будівництва внесли зміни до початкового плану будинку міської думи, запропонованого архітекторами, та збудували двоповерхову будівлю з великою залою для думських засідань, в якій серед іншого також планували влаштовувати народні читання, публічні концерти і головне – спектаклі.

Місто ще десятиліття не мало власного приміщення театру, тож цією справою найнялись приватні особи.

Будинок одноповерховий, цегельний, фундамент і цоколь кам’яні. Загальні розміри: 57,6 × 50 × 20 м. Побудований у 1908 році як закрите приміщення для катання на роликових ковзанах. У 1911 році місцевий лікар і підприємець Давид Шеренціс на власні кошти перебудував його під міський театр з назвою “Експрес” для здачі в оренду заїжджим гастролерам. Урочисте відкриття нового театру відбулось 27 грудня 1911 року – у день 50-річчя Давида Мойсейовича (як бачимо, Давид Шеренціс зробив собі гарний подарунок на ювілей).

У великому залі цього будинку площею близько 1500 кв. м з 18 по 24 листопада 1917 року проходив 2-й Надзвичайний з’їзд Південно-Західного фронту, в якому взяло участь 642 делегати. Шість днів стіни будинку були свідками гострої політичної боротьби щодо визнання Радянської влади. До складу обраного на з’їзді Тимчасового Військово-революційного комітету (ВРК) увійшли 17 більшовиків, 6 лівих та 9 правих есерів, 2 меншовики, 1 безпартійний. Наказом №1 від 26 листопада 1917 року ВРК проголосив про взяття влади на фронті в свої руки, а також про визнання вищою владою в країні Раднаркому, а в армії – призначеного РНК Верховного головнокомандуючого.

У травні 1919 року театр “Експрес” націоналізували, він отримав назву Першого радянського театру. До 1944 року не мав постійної трупи. У ньому виступали заїжджі актори з Москви, Києва, Одеси та інших міст. Бердичівляни слухали відомих акторів і співаків – актора В.І. Качалова (1875-1948), співака Л.В. Собінова (1872-1934), актора A.M. Бучму (1891-1957), співака І.С. Паторжинського (1898-1960) – всі вони в майбутньому стали народними артистами СРСР.

У 1924 році на його сцені виступали Московський театр драми й комедії за участю Б.А. Бабочкіна (1904-1975), актора, режисера, народного артиста СРСР (1963), Героя Соціалістичної Праці (1974) та Київський оперний театр, у 1925 році – Московський єврейський театр, одним із режисерів якого був C.M. Михоелс (1890-1946), з 1929 року художній керівник. Він привіз на гастролі до Бердичева постановки на ідиш “200 тисяч” по Шолом-Алейхему, “Ніч на старому базарі”, в яких взяли участь кращі актори театру, і серед них бердичівляни Ада Сонц (1897-1968) – заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1945 р.) і Доня Ліберман; 1927 року – Московський драмтеатр ім. МГСП. У різні роки в будинку виступали державні діячі, відомі воєначальники, поети С.М. Будьонний (1920), М.В. Фрунзе (1921), Г.І. Котовський (1923), В.В. Маяковський (1928).

У період окупації Бердичева німецькими військами в приміщенні діяв український театр, трупа якого нараховувала 48 чоловік. Театр ставив п’єси виключно українських класиків. Після закінчення німецько-радянської війни в театрі утворилась постійно діюча трупа, яка на протязі наступних років ставила на сцені театру п’єси сучасних авторів та радянських класиків. Театру присвоєно ім’я генерал-полковника Леселідзе (див. Історія театру та театрального життя в Бердичеві).

7 вересня 1959 року рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної Ради депутатів трудящих Бердичівський пересувний український драматичний театр ліквідували.

З 1959 по 1995 рр. у приміщенні знаходився міський, з 1996 по 2013 рік – районний Будинок культури.

Впродовж 2013-2017 рр. відбулись ремонтно-реставраційні роботи з відновлення функції театру, 14 січня 2018 року у будівлі відкрився міський театр. В інтер’єрі приміщення використали фотографії з видами Бердичева початку XX ст., розміщені в фотоальбомі 1913 року, присвяченого 300-річчю царювання Дому Романових.

6 листопада 1967 року на фасаді будинку встановлена меморіальна дошка з сірого мармуру (1 × 0,7 м) з присвятним написом. Напис: “Тут у листопаді 1917 року проводив свою роботу Перший Надзвичайний з’їзд представників Південно-Західного фронту. Виступали перед трудящими міста С.М. Будьонний (1920 р.), М.В. Фрунзе (1921 p.), Г.І. Котовський (1925 р.), В.В. Маяковський (1928 р.)”. У тексті напису допустили неточність: у листопаді 1917 року в цьому будинку відбувся не 1-й, а 2-й Надзвичайний з’їзд Південно-Західного фронту (див.: Великий Жовтень і громадянська війна на Україні: Енциклопедичний довідник. К., 1987. – С. 99).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих від 29.09.1969 р. № 442 «Про взяття під державну охорону пам’ятників археології, історії і мистецтва та затвердження списків пам’ятників союзного, республіканського та місцевого значення» будинок міського театру взяли під державну охорону та внесли до переліку пам’яток історії місцевого значення під назвою «Будинок, в якому в 1917 р. відбувався з’їзд революційних представників південно-західного фронту», охоронний номер 44.

У квітні 2015 року Верховною радою України був прийнятий пакет законів про декомунізацію. Розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації № 140 від 20.05.2016 р. «Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятників та пам’ятних знаків у Житомирській області» меморіальну дошку зі стіни будинку демонтували.

Впродовж 2016-2018 рр. відбулась реставрація будівлі театру. Такий крок став можливий завдяки фінансуванню з Державного фонду регіонального розвитку (більше 19 млн. грн.), коштам обласного бюджету у розмірі 2 млн. грн. та міського – 10 млн. грн. Таким чином, загальна вартість реставрації театру (а фактично повної його відбудови) склала більш як 31 млн. грн. До справи відродження театру долучились і численні спонсори: місцеві підприємці, керівники заводів, народний депутат України, працівники галузі культури та місцевого самоврядування й інші. Урочисте відкриття оновленого театру відбулось 14 січня 2018 року. Тоді ж на фасаді будівлі з’явилась охоронна табличка, яка вказує на приналежність будівлі до пам’яток історії та її охоронний номер. Але в написі допущена неточність, адже взамін офіційної назви об’єкта культурної спадщини вказано іншу назву – «Будинок, в якому розміщувався міський театр».

Нині у приміщенні діє Музично-драматичний театр на Європейській.

Джерела та література:

Іващенко О. Пам’ятки і пам’ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. // Житомир: “Полісся”, 2005 р. – 55-57 с.

Архівний відділ Бердичівської міської ради. – Ф.Р-525, оп. 1, спр. 522. – Арк. 339; Ф. 158, оп. 16, сир. 834. Арк. 207; Ф. 2605, оп. 1, спр. 21. – Арк. 151.

Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник. – Київ, 1987. – С. 99.

Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. – Київ, 1973. – С. 172.

Елисаветский С.Я. Бердичевская трагедия // Документальное повествование. – Київ, 1991. – С. 7, 13.

Рішення виконавчого комітету Житомирської обласної ради депутатів трудящих від 29.09.1969 р. № 442 «Про взяття під державну охорону пам’ятників археології, історії і мистецтва та затвердження списків пам’ятників союзного, республіканського та місцевого значення».

Розпорядження голови ЖОДА № 140 від 20.05.2016 р. «Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятників та пам’ятних знаків у Житомирській області».

Музично-драматичний театр на Європейській, жовтень 2019 р.: