Вул. Бистрицька, 116. Загальноміське кладовище

Вул. Бистрицька, 116. Наприкінці вулиці Бистрицької на південній околиці міста Бердичева знаходиться загальноміське кладовище. Його загальна площа становила 47,8047 га (станом на 2022 р.).

У середині 60-х років XX ст. Бердичів активно розростався, чисельність його населення зросла до 70 тисяч осіб. Місто для своїх потреб – промислового, житлового та культурно-побутового будівництва – займав усе нові площі. Діючі на цей час міські кладовища, що знаходились у цій зоні, стримували подальший розвиток Бердичева. Окрім того, території існуючих кладовищ не могли більше використовуватись через відсутність вільної земельної площі.

Щоб вирішити вказані вище питання, виконком міської Ради депутатів на своєму засіданні вирішив із 15 жовтня 1973 року закрити існуючі на цей час кладовища по вулиці Пушкіна (загальноміське, російське, польське, нині вулиця Григорія Сковороди), по вулиці Леніна (єврейське, нині вулиця Житомирська) та по вулиці Рози Люксембург (Троїцьке кладовище, нині вулиця Олега Реготуна) і надалі заборонив проведення поховань на них (щоправда, останнє поховання на кладовищі по вулиці Пушкіна, на військовій ділянці, відбулось 18 жовтня). Із цього ж дня відкрилось нове загальноміське кладовище по вулиці Войкова (нині вулиця Бистрицька), у районі будинку №92 (згодом контора кладовища отримала власний номер – 98) для поховання померлих усіх національностей по секторах, на які його попередньо розділили. Перед тим декілька років проводились підготовчі роботи, формувались окремі сектори для поховання людей різних релігійних конфесій. Утворено сектори: почесних поховань, православний, римо-католицький, єврейський, військовий. Згодом, із заповненням секторів та розширенням площі нового кладовища, його поділ на релігійні конфесії нівелювався, поховання проводяться без врахування релігійної приналежності померлих.

Перше поховання на кладовищі відбулось 15 жовтня 1973 року. Поховання на кладовищі проводились за новими радянськими обрядами, розробленими Республіканською комісією громадянських обрядів при Президії Верховної Ради УРСР. Для Бердичева це обернулося тим, що покійного доставляли на кладовище лише на катафалку, який замовляли у міськкомунгоспі. Піші похоронні процесії, враховуючи віддаленість нового кладовища, заборонили. Через декілька років у Бердичеві з’явився усталений фразеологізм – «піти на Войкова», тобто піти на той світ, померти.

У 1998 році враховуючи заповнення існуючих площ міське кладовище за рахунок земель Бистрицької сільської ради значно розширили.

У 2008 році провели реконструкцію ритуального майданчика (майданчик обклали гранітними плитами, що колись прикрашали постамент під пам’ятником Григорію Котовському), огорожі навколо кладовища та під’їзних шляхів.

На кінець 2014 року кладовище мало більш як 45 тис. поховань.

7 квітня 2018 року на центральній алеї кладовища відкрита та освячена гробниця Босих Кармелітів. Передбачається, що в цій гробниці будуть ховати братів босих кармелітів. Нині в цій гробниці похований отець Олег Кондратюк OCD, бердичівлянин, відомий реколекціоніст, який відійшов до Господа 24 березня 2015 року.

Із заповненням військового сектора постало питання створення нового сектора для поховань військовослужбовців. Такий сектор утворили у південній частині загальноміського кладовища. З початком російсько-української війни на цій військовій ділянці з’явився окремий сектор, в якому стали ховати військовослужбовців, які загинули в ході цієї війни, з власним ритуальним майданчиком. 15 березня 2025 року на цьому ритуальному майданчику з’явилася скульптура Архангела Михаїла. Її прибуття зустріли міський голова Сергій Орлюк разом із представниками керівництва громади. Автором роботи став відомий скульптор Іван Мисакович. Ідею встановлення скульптури та облаштування ритуального майданчика у міській раді разом із родинами полеглих захисників обговорювали ще 2024 року. На усе із міського бюджету виділили близько 800 тис. грн.

Джерела і література:

До відома населення міста. // “Радянський шлях”, №158 (9900) від 06.10.1973 р.

Сектор почесних поховань:

Військовий сектор:

Єврейський сектор: