Великдень

Великдень (грец. πάσχα, лат. Pascha, івр. פסח‎ песах — «проходження повз»); у християнстві також Воскресіння Христове (грец. Ἡ Ανάστασις τοῦ Ἰησοῦ Χριστοῦ); цер.-слов. Великъ дьнь — найдавніше християнське свято; головне свято богослужебного року. Установлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. Зараз його дата в кожен конкретний рік обчислюється за місячно-сонячним календарем (перехідне свято).

Історичні відомості і згадки

На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї і адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом – ангел небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахощами, щоб покрити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з’явився ангел та сповістив про Воскресіння Господнє.

Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з’явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів…»

В західно-слов’янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов’янській мові) подібно до української назви – Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден. Проте, протиріччя в цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи його атрибутику (зокрема й крашанки) нерідко пов’язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові астрономічні події, у тому числі й весняне рівнодення, коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, що святкували юдеї в пам’ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Відзначення у Бердичеві

2014 рік

20 квітня 2014 року Римсько-Католицька Церква відзначає Урочистість Воскресіння Господнього. У Великий Четвер месою Господньої Вечері розпочинається Святе Пасхальне Тридення, яке закінчується вечірнею неділі Воскресіння Господнього.

У Велику Суботу о 20.00 у Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію відбулась Пасхальна Вігілія, яку очолив отець Рафаїл Мишковський OCD, а співслужили йому отці-кармеліти, які працюють у парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Урочисту проповідь виголосив отець Олег Кондратюк OCD. З особливою пошаною та повагою зустрічали прихожани і колишнього настоятеля парафії отця Бенедикта Крока OCD, який протягом усього Пасхального Тридення брав участь у Літургіях.

Вранці, 20 квітня, відбулась Резурекційна Свята Меса з процесією навколо мурів нашого Санктурію. На чолі процесії несли хрест та фігуру Воскреслого Ісуса, а також співали великодні пісні. Після повернення процесії до храму, фігуру Воскреслого Христа було поставлено на вівтарі, де вона буде знаходитись аж до дня Вознесіння.

«Святіший Отець Йоан Павло ІІ на Великдень 1989 року сказав, що Воскресіння не є втішним додатком до сумної історії людства. Саме воно є найважливішою подією, біля якої відходять на другий план всі людські перемоги і поразки. В часі цих пасхальних свят бажаємо Вам, Брати і Сестри, непорушної віри в остаточну перемогу Бога, спокійного радісного святкування в родинному гроні, взаємної доброзичливості, згоди з сусідами, щирого взаєморозуміння з рідними та знайомими. Бажаємо, щоб неспокій стосовно майбутнього розсіювався завдяки довірі до Божого Провидіння і взаємній людській солідарності», – йдеться у привітанні Братів Босих Кармелітів, які працюють при Всеукраїнському Санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію.

Поряд з численними бердичівськими парафіянами та гостями міста Бердичева, Воскресіння Господнє у Бердичівському Санктуарії вже традиційно зустрічали пастори ряду християнських церков міста.

Фоторепортаж Петра Петровського: