Ця історія відома здавна та активно популяризується як нинішніми власниками будівлі, так і місцевими екскурсоводами. Ба більше – як справжній архітектурний елемент, він привертає увагу відвідувачів чи не нарівні з іншими оздоблювальними елементами цієї будівлі.
Мова йде про гарматне ядро, яке знаходиться у фасаді Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Бердичівської. З’явилось воно там у 1768 році в результаті обстрілу російськими військами фортеці, в якій схоронились барські конфедерати під проводом Казимира Пуласького. Відтоді ця «прикраса» є згадкою про ті події. На поверхні цього чавунного ядра дослідники виявили тавро у вигляді літери «Д» (кажуть, таке тавро ставили на чавуноплавильному заводі у місті Тула, який належав відомому російському підприємцю Демидову).
Та мало хто знає, що у фасаді від тих подій зберігалось не одне, а декілька ядер. Загалом було їх п’ять: чотири невеличких чавунних ядра та одне велике кам’яне. Всі вони були округлої форми, менших або більших розмірів. Їх ніяк не позначали, як відоме нам ядро, тож пересічні відвідувачі фортечного комплексу не звертали на них увагу. Та під час реставраційних робіт вже у радянську добу їх вилучили зі стін. Так залишилось лише одне…
Анатолій Горобчук
Представляємо вашій увазі перелік книг з історії міста Бердичева та Бердичівщини загалом, які представлені у вільному продажі.
