9 червня

1750 – На Правобережній Україні розгорнулось повстання – національно-визвольний рух проти поневолювачів Речі Посполитої та Російської імперії. Цього дня гайдамацький загін чисельністю біля 120 осіб, до складу якого входили селяни, козаки, наймити, міщани-ремісники і навіть збіднілі шляхтичі, напав на Бердичів. Проте фортецю їм захопити не вдалось, і повстанці обмежилися розгромом шляхетських і єврейських будинків.

1854 – Київське губернське правління своїм рішенням постановило використовувати для Бердичівського повіту герб колишнього Махнівського повіту. Таке рішення прийняли з огляду на те, що ще у 1853 році згідно указу Сенату Російської Імперії на головних уборах поліції необхідно було розміщувати повітові герби, а герб Бердичівського повіту ще не створили.

Та рішення київського губернського правління щодо гербу не отримало підтримки, і через декілька місяців – у листопаді 1854 року бердичівський міський землемір запропонував на розгляд посадовців новий проект герба.

1901 – Бердичівська міська управа отримала від директора народних училищ Київського навчального округу повідомлення про те, що державна нарада при Департаменті промисловості, науки і торгівлі, розглянувши подання Міністерства народної просвіти, постановила відкрити у Бердичеві школу ремісничих учнів.

Школу запланували відкрити 1 липня 1903 року, на зведення будівлі для школи та обладнання майстерень виділили 59 тис. рублів. Саму будівлю розмістили по вулиці Житомирській, неподалік Єлизаветинської лікарні (нині цей будинок входить до комплексу будівель Центральної міської лікарні).

Так розпочалась історія машинобудівного технікуму, відомого нині як ВНЗ “Бердичівський коледж промисловості, економіки та права”.

1921 – Цього дня відбулося перше засідання щойно обраної Бердичівської міської ради. До її складу увійшло 80 депутатів, у т. ч. 45 комуністів та 15 співчуваючих (безпартійних прибічників більшовиків).

Міські ради з’явились у Росії після Лютневої революції 1917 року і після приходу до влади більшовиків стали основними представницькими органами влади в СРСР. Міські ради фактично замінили собою міські думи, які діяли в царській Росії до революції 1917 року.

1923 – У Бердичеві вперше за роки радянської влади відбулась міська виставка дитячих робіт. Речі та поробки для виставки діти виготовляли власноруч.

1997 – Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ у костелі Святої Ядвіги, Королеви Польщі, у Кракові в присутності архієпископа Мар’яна Яворського, митрополита Львівського, та делегації бердичівських прихожан освячено вірогідну копію ікони Бердичівської Божої Матері.

До складу бердичівської делегації входили отець Ян Дудек ОСD, директор медучилища Євген Юрковський, а також Євгенія Дмитрієва із Спільноти родин та Олена Мельник (вони принесли ікону до Папи Павла ІІ під час освячення).

Копію ікони створила художниця-живописець і реставратор Божена Муха-Совінська (Краків, Польща). Раніше вона вже виконувала такого роду копію Матері Божої Сніжної для монастиря в селі Черна (Західна Галіція, Польща). Також за допомоги свого батька – художника Євгенія Мухи – вдало провела реставрацію милостями відомого образу Пресвятої Богородиці в Чернському санктуарії перед коронацією у 1988 році.

2003 – Виконавчим комітетом Бердичівської міської ради зареєстровано Руську Православну старообрядницьку общину Білокриницької згоди (свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №529189 від 09.06.2003 р.). Ще через декілька років – з 2006 – віруючі розпочали проведення служби у приватному будинку, що знаходиться на вулиці Ніни Сосніної, 64.

2012 – У Бердичеві після тривалої реконструкції відкрито Верхній Храм Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Бердичівської.

На відкриття храму прибули численні поважні гості – з візитом до Бердичева прибули спікер Верховної Ради України Володимир Литвин разом із міністром культури України, представники парламенту та уряду Польщі, представники закордонних посольств багатьох держав, керівники міст-побратимів із Польщі, а також губернатор Житомирської області Сергій Рижук, депутат Житомирської обласної ради Олександр Ревега, міський голова Бердичева Василь Мазур.

Об 11 годині архієпископ Мечислав Мокшицький ключем, отриманим із рук настоятеля храму о. Бенедикта Крока, урочисто відкрив центральні двері до Храму. З приводу консекрації (відкриття) Верхнього Храму розпочалась урочиста літургія, яку очолив Митрополит Львівський, архієпископ Мечислав Мокшицький. З ним співслужили Ординарій Києво-Житомирської дієцезії архієпископ Петро Мальчук та єпископ Станіслав Широкорадюк. Співслужили під час літургії єпископи: Ян Пурвінський, Леон Дубравський, Ян Собіло, Леон Малий, декілька єпископів із Польщі та численні священики.

Під час урочистості настоятель санктуарію о. Бенедикт Крок OCD був відзначений двома орденами: один – “Командорський Хрест з зіркою Ордена Відродження Польщі” від Президента Польщі, другий – орден міста Бердичева “За заслуги”, який настоятелю вручив міський голова Василь Мазур.

2012 – У Бердичеві відбулись ХІІІ Дні польської культури.

У рамках Днів у залі засідань міськвиконкому відбулась офіційна зустріч очільників міської влади з членами делегації Республіки Польща. До складу делегації, очолюваної Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Генриком Літвіном, увійшли посли Сейму Республіки Польща Францішек Єжи Стефанюк та Ян Дзєзічак, представники Посольства РП та Консульства РП у м. Вінниці, очолюваного Генеральним консулом Кшиштофом Свідереком, Дальношльонського та Мазовецького воєводств.

У фойє міського Палацу культури відбулось відкриття виставки “Ігнацій Ян Падеревський – поляк, європеєць, державотворець та митець”. По закінченні Днів у міському Палаці культури ім. О.А. Шабельника відбувся гала-концерт за участю аматорських колективів Бердичева, мистецьких колективів польських національних товариств, артистів із Польщі.