1917 – На загальних зборах майстрів і робітників заводу “Прогрес” прийнято рішення про створення на підприємстві професійного союзу металістів. Збори також затвердили статут цього союзу.
До Лютневої революції 1917 року професійні спілки в Росії на підприємствах, які випускали військову продукцію, були фактично заборонені. Така ж ситуація була й на бердичівському “Прогресі”, де для потреб війська виробляли снаряди.
1919 – Рада Народних Комісарів України прийняла постанову про націоналізацію шкіряних заводів акціонерного товариства “Апштейн” (Київ), “М.И. Вайсберг и с-вья” (Васильків) і “Карла Шленкера” у Бердичеві.
Цією постановою бердичівське підприємство з усіма відділеннями, складами, конторами, майном та капіталом оголошено націоналізованим і надходить у відання Ради Народного Господарства України, а безпосереднє керівництво переходить до Укрголовшкіри:
“Підприємства шкіряних заводів акц. т-ва “Апштейн” у Києві, акц. т-ва “М.И. Вайнсберг и с-вья” у Василькові і “Карла Шленкера” у Бердичеві з усіма їх відділеннями, складами, конторами, майном і капіталами, у чому б вони не полягали і де б вони не знаходились, оголошуються націоналізованими й надходять у відання Ради Народного Господарства України, а безпосереднє керівництво, спрямування діяльності і розпорядження капіталами та майном названих підприємств переходять до Укрголовшкіри” >>> Читати далі
1920 – Бійці 11-ї кавалерійської дивізії (командир Ф.М. Морозов) Першої кінної армії, на чолі якої стояли Семен Будьонний та Климентій Ворошилов, після кровопролитного бою цього дня захопили Бердичів, в якому до цього перебували польські війська та підрозділи УНР. Ось як згадував про це член Революційної Військової Ради Російської республіки Йосип Сталін у бесіді зі співробітником “УкрРОСТА”: “Рейд нашей конницы начался пятого июня. Утром этого дня, свернутая в кулак, красная конница ударила по второй польской армии, прорвала неприятельский фронт, рейдом прошла район Бердичева и утром седьмого июня заняла Житомир”.
У ході бою за Бердичів вибухнули артилерійські склади в районі інтендантського містечка (нинішня вулиця Короленка) з мільйонним запасом снарядів. Різні джерела надають протилежну інформацію стосовно того, хто підірвав ці склади – відступаючі польські війська чи більшовики-підпільники. Від цього вибуху постраждала значна кількість будинків у Бердичеві.
Польські джерела також вказують на звірства, які вчинили більшовицькі війська після заволодіння містом – ними спалено лікарню та страчено біля 600 поранених польських солдатів та медсестер, які за ними доглядали (переважно це були сестри-маріавітки).
1990 – У Києві помер Василь Іванович Галицький (1912-1990) – відомий вчений, фізико-географ, геоморфолог, педагог, доктор географічних наук, професор, почесний член Географічного товариства СРСР з 1985 року.
Василь Галицький народився в Бердичеві у родині судді Бердичівського округу, освіту отримав в Умані, Ленінграді та Києві. Науково-дослідницька діяльність В.І. Галицького була спрямована на вивчення проблемних питань ландшафтознавства, він став автором більш як 100 наукових праць.
В.І. Галицький брав активну участь у багатьох польових практиках студентів, польових ландшафтних дослідженнях-експедиціях відділу фізичної географії на Поліссі, у Лісостепу України. Широту наукових інтересів професора В.І. Галицького представляють інші його друковані наукові праці – від популярної брошури “Вулкани та землетруси” (1951 р.) до календаря-довідника “Географічні відкриття та дослідження” (1980 р.).
Василь Галицький залишив помітний слід у географічній науці, був неординарною особистістю, скромною, доброзичливою та уважною, талановитою людиною.
2005 – У місті розпочала свою роботу Всеукраїнська науково-краєзнавча конференція “Бердичів древній і вічно молодий”, присвячена 575-й річниці від часу першої згадки місцевості, на якій виник Бердичів, 460-й річниці першої писемної згадки Бердичева в історичних документах та 160-й річниці з часу набуття Бердичевом статусу міста.
Урочисте відкриття конференції та робочі засідання відбулись у міському Палаці культури (з 2006 року носить ім’я Олексія Шабельника – колишнього директора машинобудівного заводу “Прогрес”). По результатам роботи конференції вийшов друком двотомний збірник матеріалів – статей, доповідей та історичних досліджень.
2008 – У бердичівській єврейській общині “Хабад” відбулась історична подія – общині подарований новий Свиток Тори (Закон Мойсея, П’ятикнижжя Мойсеєве — перша частина Танаху, або, як його називають християни, Старого Заповіту Біблії. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з “вуст” Бога).
Свиток Тори подарований общині професором Цві Фрідманом із Ізраїлю, для якого написання свитку пов’язане з особистим чудом: єдина дочка професора багато років не мала дітей і лікарі не давали їй приводу для надії. Але після того, як її батько замовив Тору для общини Бердичева, не пройшло й року, як вона народила двох дочок, за яких молилась ось уже 14 років.
Серед гостей свята були члени родини професора Фрідмана з Ізраїлю та Америки, а також значна кількість рабинів України, що приїхали розділити радість Тори. Особливо варто згадати про общину Житомира на чолі з рабином Шломо Вільгельмом, яка майже у повному складі прибула на урочистості.
2023 – В селі Малі Гадомці Семенівської громади в рамках національно-патріотичного маршруту «Колесом в історію», який організували в цій громаді для старшокласників, відбулось освячення Хреста на місці останнього бою, який відбувся тут 15 серпня 1951 року між воїнами українського підпілля – бійцями УПА та солдатами МДБ УРСР.
Свого часу події того серпневого дня дослідив аспірант кафедри історії України Житомирського державного університету ім. Івана Франка Віталій Матвійчук, його публікація спершу на сайті «Мій Бердичів» та більш розгорнута доповідь на Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції «Бердичівщина в історії України» (2021) відкрила широкому загалу цю невідому сторінку історії Бердичівщини.
Хрест освятив військовий капелан о.Іван Цихуляк. Перед учнями та присутніми на заході жителями виступила сільський голова Наталія Семенюк, українські воїни, також один із організаторів національно-патріотичного маршруту «Колесом в історію» Юрій Балюк. Прозвучали гімн України, учні виконали одну з повстанських пісень.
Вперше на території Бердичівщини на належному рівні відзначено подвиг воїнів українського підпілля – бійців УПА, які загинули в бою з радянськими військами.