7 листопада

1925 – На бульварі по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська) неподалік від педагогічної школи відкрито перший у Бердичеві пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну (1870-1924) – вождю Жовтневої соціалістичної революції. Авторами проєкту пам’ятника стали архітектор І.П. Кавалерідзе та інженер А. Кашин.

У липні 1941 року, на початку німецько-радянської війни, під час бомбардування Бердичева ворожими літаками скульптура була зруйнована. Лише 22 квітня 1948 року, до річниці дня народження В.І. Леніна, на колишньому постаменті пам’ятник відновили. Урочисте його відкриття відбулось 8 травня того ж року.

У 1983 році, у зв’язку з відкриттям нового пам’ятника В.І. Леніну на Жовтневій площі (нині площа Центральна), скульптуру перенесли на територію військового містечка по вулиці Білопільській. У 90-х роках, коли військове містечко ліквідували, скульптуру було демонтовано. Подальша доля її невідома (постамент залишився до сьогодні).

Сьогодні на місці розташування пам’ятника по вулиці Європейській знаходиться обеліск, присвячений Перемозі радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

1927 – У день 10-ї річниці Жовтневої революції навпроти Свято-Миколаївської церкви на братській могилі учасників громадянської війни урочисто відкрили обеліск «Славним борцям за владу Рад».

Обеліск виготовлений з граніту сірого кольору, мав висоту 2,5 м та меморіальний напис: «Славетним борцям за Жовтень в день десятої річниці. 1917.25.10 – 1927.07.11». Зверху над обеліском була встановлена оригінальна надбудова, яку знищили німецькі окупанти у липні 1941 року.

У цій братській могилі поховані бійці 1-ї Української радянської дивізії та робітничих загонів міста Бердичева, які загинули у березні-квітні 1919 року в боях з військами Директорії за оволодіння Бердичевом. Серед загиблих та похованих тут Пепа і Броня Сломницькі, Мендель Ейдельман, Будник, пізніше Хлібопрос, Підгаєцький та інші. Але загальна кількість та імена всіх похованих невідомі.

20 квітня 2022 року гранітний обеліск з братської могили демонтували. Нині на цьому місці відсутні будь-які вказівники, які повідомляли б, що тут знаходиться братська могила.

1941 – У Москві на Червоній площі з нагоди 24-ї річниці Жовтневої революції відбувся військовий парад радянських військ, участь у якому також взяв бердичівлянин, колишній учень бердичівської школи №3 (на той час – школи №21) Станіслав Григорович Яворський.

Багато військових підрозділів після закінчення параду були відправлені прямо на фронт. Під час самого параду прийняли безпрецедентні заходи безпеки – у всіх воїнів, які брали участь у параді, навіть у тих, хто пізніше відправлявся на фронт, вилучили патрони, також були вилучені всі снаряди з танків і артилерійських гармат. Жоден німецький літак не досяг Червоної площі, хоча як повідомили наступного дня, на рубежах міста силами 6-го винищувального корпусу та зенітниками протиповітряної оборони Москви було збито 34 німецьких літака.

1947 – На честь святкування 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції в Бердичеві біля Будинку культури шкірзаводу ім. Ілліча по вулиці Петровського (нині вулиця Шкіряників) та входу до парку відпочинку шкірзаводу урочисто відкрито пам’ятник В.І. Леніну.

Скульптура В.І. Леніна виготовлена художньою майстернею Житомирського обласного художнього фонду, автори невідомі. Висота скульптури 2,5 м., постаменту – 3,2 м.

Згодом було проведено реконструкцію: пам’ятник перенесено дещо лівіше від входу до Будинку культури, виготовлено новий постамент прямокутної форми з сірого залізобетону. У середній частині постаменту була вмонтована табличка з нержавіючої сталі з текстом напису. Текст напису: “В.И. Ленин 1870-1924”.

У 2013-2014 рр. Україною прокотився Ленінопад — хвиля демонтажів і пошкоджень пам’ятників Володимиру Леніну та іншим комуністичним, радянським політичним діячам ХХ століття, що розпочалася під час Київського Майдану. У серпні 2013 року невідомі особи пошкодили пам’ятник В.І. Леніну – знесли голову. У квітні 2014 року у зв’язку з неможливістю відновлення пам’ятник демонтували.