Додому Історія Цей день в історії 7 листопада

7 листопада

295
0
ПОДІЛИТИСЬ
1924_pam
Відкриття пам’ятника В.І. Леніну.

1925 – На бульварі по вулиці Карла Лібкнехта (нині вулиця Європейська) неподалік від педагогічної школи відкрито перший у Бердичеві пам’ятник Володимиру Іллічу Леніну (1870-1924) – вождю Жовтневої соціалістичної революції. Авторами проекту пам’ятника стали архітектор І.П. Кавалерідзе та інженер А. Кашин.

У липні місяці 1941 року, на початку німецько-радянської війни, під час бомбардування Бердичева ворожими літаками скульптура була зруйнована. Лише 22 квітня 1948 року, до річниці дня народження В.І. Леніна, на колишньому постаменті пам’ятник відновили. Урочисте його відкриття відбулось 8 травня того ж року.

У 1983 році, у зв’язку з відкриттям нового пам’ятника В.І. Леніну на Жовтневій площі (нині площа Центральна), скульптуру було перенесено на територію військового містечка по вулиці Білопільській. У 90-х роках, коли військове містечко ліквідували, скульптуру було демонтовано. Подальша доля її невідома (постамент залишився до сьогодні).

Сьогодні на місці розташування пам’ятника по вулиці Європейській знаходиться обеліск, присвячений Перемозі радянського народу у Великій Вітчизняній війні.


pam_brmogyla_01
Братська могила учасників громадянської війни, 2006 р.

1927 – У день 10-ї річниці Жовтневої революції навпроти Свято-Миколаївської церкви на братській могилі встановлено обеліск “Славним борцям за владу Рад”.

У цій братській могилі поховані бійці 1-ї Української радянської дивізії та робітничих загонів міста Бердичева, які загинули у березні-квітні 1919 року в боях з військами Директорії за оволодіння Бердичевом. Серед загиблих та похованих тут Пепа і Броня Сломницькі, Мендель, Ейдельман, Будник, пізніше Хлібопрос, Підгаєцький та інші. Але загальна кількість та імена всіх похованих невідомі.

Зверху над пам’ятником була встановлена оригінальна надбудова, яку знищили гітлерівські загарбники у 1941 році.


1941 – У Москві на Червоній площі з нагоди 24-ї річниці Жовтневої революції відбувся військовий парад радянських військ, участь у якому також взяв бердичівлянин, колишній учень бердичівської школи №3 (на той час – школи №21) Станіслав Григорович Яворський.

Багато військових підрозділів після закінчення параду були відправлені прямо на фронт. Під час самого параду були прийняті безпрецедентні заходи безпеки – у всіх воїнів, які брали участь у параді, навіть у тих, хто пізніше відправлявся на фронт, були вилучені патрони, також були вилучені всі снаряди з танків і артилерійських гармат. Жоден німецький літак не досяг Червоної площі, хоча як повідомили наступного дня, на рубежах міста силами 6-го винищувального корпусу та зенітниками протиповітряної оборони Москви було збито 34 німецьких літака.


pam_lenin_shkirzavod_01
Відкриття пам’ятника І.І. Леніну.

1947 – На честь святкування 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції в Бердичеві біля Будинку культури шкірзаводу ім. Ілліча по вулиці Петровського (нині вулиця Шкіряників) та входу до парку відпочинку шкірзаводу урочисто відкрито пам’ятник В.І. Леніну.

Скульптура В.І. Леніна виготовлена художньою майстернею Житомирського обласного художнього фонду, автори невідомі. Висота скульптури 2,5 м., постаменту – 3,2 м.

Згодом було проведено реконструкцію: пам’ятник перенесено дещо лівіше від входу до Будинку культури, виготовлено новий постамент прямокутної форми з сірого залізобетону. У середній частині постаменту була вмонтована табличка з нержавіючої сталі з текстом напису. Текст напису: “В.И. Ленин 1870-1924”.

У 2013-2014 рр. Україною прокотився Ленінопад — хвиля демонтажів і пошкоджень пам’ятників Володимиру Леніну та іншим комуністичним, радянським політичним діячам ХХ століття, що розпочалася під час Київського Майдану. У серпні 2013 року невідомі особи пошкодили пам’ятник В.І. Леніну – знесли голову. У квітні 2014 року у зв’язку з неможливістю відновлення пам’ятник демонтували.


zemlia_berdychivska_01
Газета “Земля Бердичівська”, номер від 30 березня 1996 р.

1992 – Міськрайонна газета “Радянський шлях”, що видається на теренах Бердичівщини з 1919 року, змінила свою назву на нову – “Земля Бердичівська”. За однією з версій автором нової назви став кореспондент газети Петро Павлович Собчик, за іншою – заступник голови Бердичівської районної держадміністрації Володимир Кравченко, пропозицію якого схвалили і підтримали як колектив редакції, так і депутати міської та районної рад, що є співзасновниками газети. Одночасно зі зміною назви газета змінила і свій формат, залишивши без змін об’єм – 1 друкований аркуш.

Серед назв газети, що пропонувались до розгляду як редакцією, так і засновниками (депутатами міської ради) і читачами газети були: “Бердичів”, “Пульс”, “Кур’єр Бердичівщини”, “Злагода”, “Воля”, “Бердичівські вісті”, “Бердичівські новини”. Цікаво, що згодом газети під деякими з перерахованих вище назв таки з’явились у місті, але засновниками їх були приватні структури. А Володимир Кравченко з 1999 року став головним редактором газети, назву для якої запропонував.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here