6 листопада

1948 – На розі вулиць Карла Лібкнехта та Садової перед однойменним кінотеатром цього дня встановлено бюст радянського військового і державного діяча Михайла Васильовича Фрунзе (1885-1925). Автор скульптури В. Поліщук.

Бюст М. Фрунзе розмістили на стелі з граніту, висота стели – 4 м.

Через 66 років, а саме 22 лютого 2014 року, на площі Центральній у відповідності до рішення міськвиконкому провели демонтаж пам’ятника В.І. Леніну. Коли вже гранітну брилу повалили, молоді люди в революційній ейфорії повалили і стелу з бюстом Фрунзе М.В.

Бюст отримав суттєві пошкодження, у зв’язку з чим його вже не відновлювали.

1967 – На фасаді міського Будинку культури по вул. Карла Лібкнехта, 21 (з 1996 по 2013 рр. – районний Будинок культури) встановлено меморіальну дошку на честь революційних подій 1917 року. Напис на дошці: “Тут у листопаді 1917 року проводив свою роботу Перший Надзвичайний з’їзд представників Південно-Західного фронту. Виступали перед трудящими міста С.М. Будьонний (1920 р.), М.В. Фрунзе (1921 p.), Г.І. Котовський (1925 р.), В.В. Маяковський (1928 р.)”.

У тексті напису допустили неточність: у листопаді 1917 року в цьому будинку відбувся не 1-й, а 2-й Надзвичайний з’їзд Південно-Західного фронту.

У квітні 2015 року Верховною радою України був прийнятий пакет законів про декомунізацію, у відповідності до якого меморіальну дошку демонтували.

1967 – На території військової частини №61211, що знаходилась на вулиці Короленка, на відзначення 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції біля приміщення клубу встановлено пам’ятник вождю Жовтневої революції 1917 року Володимиру Леніну.

Скульптура виготовлена художньою майстернею Львівського обласного художнього фонду. Автори пам’ятника невідомі. Висота скульптури становила 2,5 м., розміри постаменту 1,2 × 1,2 × 1,5 м.

Пам’ятник демонтували після ліквідації військової частини у 90-х роках ХХ ст.

1967 – Згідно рішення виконкому бердичівської міської Ради депутатів трудящих, на відзначення 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції на будинку заводоуправління шкірзаводу ім. Ілліча встановлено пам’ятну дошку, яка сповіщала про те, що “На кожзаводе №1 им. Иллича в 1918-1922 гг. выступали выдающиеся деятели коммунистической партии, советского правительства и полководцы Красной Армии: М.И. Калинин, А.В. Луначарский, Г.И. Петровский, С.М. Буденный, Н.А. Щорс“.

Дошку демонтували наприкінці 90-х років після того, як будинок заводоуправління продали приватним структурам. Нині тут знаходяться офісні приміщення, ресторан “Скорпіон” та супермаркет “Пан будівельник”.

1970 – На стіні навчального корпусу медичного училища (нині один із будинків медичного коледжу, вул. Л. Карастоянової, 17/9) встановлено меморіальну дошку на честь Лілії Карастоянової (1917-1943) – болгарської кореспондентки союзної газети “Комсомольська правда”, партизанки.

Лілія Карастоянова не бувала у Бердичеві, вона народилася у місті Лом Михайловградського округу (Болгарія), яке в 1969 році стало містом-побратимом Бердичева.

1973 – У Бердичеві з нагоди наближення чергової річниці Жовтневої революції урочисто відкрито нове приміщення триповерхового адміністративного корпусу контори “Бердичівгаз” по вулиці Леніна, 89-а (нині вулиця Житомирська).

Приміщення містить просторі кабінети для адміністративного та виробничого персоналу, зали для обслуговування споживачів газу.

Новосілля співпало ще з однією подією: за підсумками соціалістичного змагання за третій квартал контора “Бердичівгаз” виборола перше місце серед комунальних господарств міста, за що отримала перехідний Червоний прапор виконкому міської Ради депутатів трудящих.

Перерізав стрічку перед входом до новозбудованого адміністративного корпусу заступник голови міськвиконкому Олександр Клекота. Також на згадку про пам’ятний день кращі виробничники контори посадили при вході до адмінкорпусу чотири ялинки.

1985 – У селі Красівка Бердичівського району в приміщенні сільської школи відкрито музей Бойової і Трудової слави села.

На відкриття музею Бойової і Трудової слави запросили секретарів райкому Компартії України, голову та заступників районної Ради, представників відділу культури, районний відділ народної освіти, окремих директорів шкіл району, представника обласної музейної ради та інших посадових осіб. Стрічку на вході до музею перерізала перший секретар райкому Комуністичної партії України Клавдія Філіппова. Тоді ж учні школи висадили шкільний садок з 40 яблуневих та 150 інших дерев – по кількості земляків, що загинули, захищаючи Батьківщину в роки Великої Вітчизняної війни.

1985 – У селі Терехове Бердичівського району напередодні 68-ї річниці Великого Жовтня відкрили пам’ятник, присвячений Григорію Івановичу Котовському – воєначальнику Громадянської війни 1918-1921 рр.

Пам’ятник встановили на відзнаку заслуг Г.І. Котовського перед Комуністичною партією, Радянською державою та з нагоди наступаючого 60-річчя існування колгоспу ім. Г.І. Котовського, центральна садиба якого знаходиться в Тереховому. Покривало з пам’ятника зняли перший секретар райкому Компартії України К.М. Філіпова, голова виконкому районної Ради народних депутатів В.З. Бабійчук, голова колгоспу В.Й. Жабко. На ці урочистості прибули й колишні воїни-котовці, які служили в корпусі Григорія Котовського.

Пам’ятник складається з п’єдесталу із сірого граніту, на якому вміщено погруддя Г.І. Котовського з гіпсу, покритого мідним листом. Висота пам’ятника становила 3,8 м. Текст на плиті з чорного граніту, вмонтованій у п’єдестал: “Котовський Григорій Іванович (1881-1925)”.

1986 – Напередодні свята Великого Жовтня у Бердичеві відбулось відкриття дитячої бібліотеки, яка розмістилась на першому поверсі нового дев’ятиповерхового будинку по вулиці Карла Лібкнехта, 15 (нині вулиця Європейська).

З переїздом бібліотеки в нове приміщення значно покращилися умови для обслуговування читачів – дітей. Бібліотека займає площу 530 кв. метрів. На стелажах розмістились майже 50 тисяч підручників, журналів, томів художньої літератури. Одночасно два читальних зали і абонементи бібліотеки можуть прийняти 200 хлопчиків і дівчаток. Чекає наймолодших читачів кімната казок, де вони можуть подивитись улюблений мультфільм, лялькову виставу, взяти участь у бесіді. Для старшокласників у методичному кабінеті створено прес-центр.

З 1983 року по 2003 рік колектив дитячої бібліотеки, який налічував 8 бібліотекарів, очолювала Реґіна Вікторівна Савчук.

Джерело: Карташов В. Новосілля дитячої бібліотеки. // «Радянський шлях», №181 (13050) від 14.11.1986, с. 3.