Home Історія Цей день в історії 6 липня

6 липня

1191
0
SHARE

1941 – За декілька днів до приходу німецьких військ у Бердичів фабрично-заводське училище (нині професійно-технічне училище №4), що діяло на базі машинобудівного заводу “Прогрес”, евакуювали в місто Бєлово Кемеровської області (Росія). Тут учні училища виготовляли зброю та ремонтували військову техніку для фронту.


Дмитро-Роман Клячківський
(1911-1945).

1941 – На території міської в’язниці – тюрми НКВС №2 сталась пожежа, у полум’ї якої загинуло багато ув’язнених, у тому числі від куль охоронців, коли в’язні намагалися врятуватися втечею з палаючих тюремних камер.

Серед в’язнів були й такі, кому врятуватись від пожежі та втекти все ж вдалось. Серед них – Дмитро-Роман Клячківський (псевдо: “Блонд”, “Охрім”, “Роман”, “Клим Савур”, “Білаш”, “Панас Мосур”, “Омелян Кримський” та інші), провідник ОУН м. Львова (друга половина 1941 р.), Крайовий Провідник ОУН ПЗУЗ (01.1942 р. — 02.1945 р.); організатор і перший командир УПА на Волині (05.1943 р. — 11.1943 р.), командир УПА-Північ (11.1943 р. — 02.1945 р.), член ГВШ УПА, полковник УПА (посмертно).


1947 – У Бердичеві народився Керносенко Володимир Броніславович – футболіст, тренер, Заслужений працівник фізичної культури та спорту України.

Володимир Броніславович Керносенко
(1947-2018).

Футболом Володимир Керносенко почав займатись ще у дитинстві. З 1963 року він виступав за команду машинобудівного заводу “Прогрес”, два сезони відіграв у команді майстрів “Полісся” (Житомир). Володимир Керносенко став одним із бердичівлян, котрий провів два сезони у команді “Прогрес” (Бердичів), коли вона виступала у класі “Б” Чемпіонату СРСР.

По завершенні ігрової кар’єри Володимир Керносенко опанував тренерську справу. За час тренерської роботи він виховав цілу плеяду футболістів, серед яких найбільш відомі: Сергій Заєць (ФК “Динамо”, м. Київ; “Нива”, м. Вінниця; “Уралмаш”, м. Єкатеринбург, Росія); Юрій Грошев (“Нива”, м. Вінниця; “Ністру”, м. Атаки, Молдова; “Кривбас”, м. Кривий Ріг; “Закарпаття”, м. Ужгород; “Дачія”, м. Кишинів, Молдова; “Сфинтул Георге”, м. Суручени, Молдова); Павло Кривов (“Спартак”, м. Житомир), Ліана Бочківська (гравець дівочої та молодіжної збірних України, кандидатка до національної збірної України, гравець ЖФК “Родина”, м. Костопіль, Рівненська область) та інші. Також у 2004 році Володимир Керносенко став першовідкривачем дівочого футболу у Бердичеві.


Фото Юрія Мельника.

2014 – У недільний день у Бердичеві головний міст через річку Гнилоп’ять перетворився на арт-об’єкт, розфарбований у жовто-блакитні кольори. Таким чином наше місто долучилось до патріотичного флешмобу, під час якого у селах, містах і містечках України люди на знак єдності країни розмальовували чи прикрашали жовто-блакитними кольорами українського стягу найрізноманітніші об’єкти – стіни, паркани, мости, стовпи та ін.

Роботу з фарбування мосту здійснили понад сорок молодих бердичівлян, попередньо домовившись про це за допомоги соціальних мереж. До десяти 3-х літрових банок фарби та понад три години роботи активістів – і сірий до цього моменту міст перетворився на яскравий арт-об’єкт, який підтверджує думку більшості бердичівлян, що наша країна єдина і неподільна.

Учасники акції по завершенні роботи.
Фото Юрія Мельника.

2021 – Цього дня померла Поліна Іванівна Соболь (1938-2021) – інженер, педагог, партійний функціонер, Почесний громадянин міста Бердичева.

Поліна Іванівна Соболь
(1938-2021).

Народилась Поліна Іванівна у селі Яремичі Старокостянтинівського району на Хмельниччині. Свою діяльність у Бердичеві вона розпочала у 1963 році викладачем в училищі механізації сільського господарства №3 (урочище Трикутник), у 1971 році була запрошена до роботи у міський комітет Комуністичної партії завідуючою ідеологічним відділом. Секретар, а згодом другий секретар з питань промисловості міськкому Компартії України, Поліна Соболь займалась питаннями промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку. Вісім років – з грудня 1985 року по листопад 1993 року – вона працювала директором Бердичівського машинобудівного технікуму (нині ВНЗ “Бердичівський коледж промисловості, економіки та права”).

За роки активної діяльності Поліна Соболь шість разів обиралася депутатом Бердичівської міської ради. Під час своєї останньої каденції вона була, так би мовити, старійшиною депутатського корпусу міської ради п’ятого скликання, очолювала комісію з питань охорони здоров’я, екології та соціального захисту населення міста. За багаторічну сумлінну працю на благо територіальної громади міста Бердичева, активну депутатську діяльність 16 липня 2008 року Поліні Іванівні Соболь присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Похована Поліна Іванівна Соболь у Бердичеві у секторі Почесних поховань загальноміського кладовища по вулиці Бистрицькій.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here