Home Історія Цей день в історії 6 березня

6 березня

1541
0
SHARE

1928 – Російський поет Володимир Маяковський у рамках своєї поїздки з лекціями та віршами містами України прибув із Дніпропетровська до Бердичева (через Козятин). Пізно ввечері у міському театрі по вулиці Карла Лібкнехта він виступив перед жителями міста з програмою “Слушай новое!”.

Афіша виступу В. Маяковського в Одесі, 1928 р.

Хоча з-за проблем у Маяковського з транспортом глядачі чекали на виступ поета майже чотири години (з восьмої години вечора), театр залишило лише з чотири десятка глядачів. Виступ розпочався біля опівночі та тривав півтори години.

Згодом організатор виступів Маяковського Павло Лавут згадував:

Маяковский прежде всего спросил директора театра:

– Сколько народу ушло?

– Человек тридцать-сорок.

– Значит, они меньше всего интересуются стихами. Не жалко – скатертью дорога! А те, кто остался, – это настоящая публика. Перед ней приятно и почетно выступать“.

Півтори години поет тримав аудиторію в радісній напрузі, відмовившись, з дозволу, від перерви. І глядачі, судячи з реакції, отримали винагороду за муки очікування. Був задоволений і Маяковський.

Готель у Бердичеві був переповнений. Поета поселили в приватному “приезжем доме”, у кімнатці, де навіть не поміщалось два ліжка. Подали чай.

“- Комната крохотная, а самовар – наоборот! Подумаешь, тоже Тула”, – сміявся Маяковський.


Комунальні служби розбирають завали, березень 1996 р.

1996 – Цього дня у місті сталась трагічна подія: о 23 годині 35 хвилин завалилася частина житлового будинку №6 по вулиці Свердлова (нині вулиця Вінницька).

У результаті обвалу загинуло п’ятеро осіб, двом вдалося врятуватись. Наступного дня зі зруйнованого будинку виселили всіх мешканців, комунальні служби міста приступили до розбирання завалів.

Наприкінці весни цього ж року залишки напівзруйнованого будинку розібрали і тривалий час це місце пустувало, нагадуючи про трагедію, що тут сталась. Лише у 2005 році на цьому місці розпочалось нове будівництво, наприкінці 2008 року  введено у дію комплекс будинків, у числі яких торговий центр та фотосалон.

Фотографії перших годин та днів після трагедії дивіться тут >>


2000 – У місті Києві помер Абрам Львович Грінблат (1924-2000) – учасник німецько-радянської війни, який народився у Бердичеві в єврейській родині.

Абрам Львович Грінблат
(1924-2000).

Абрам Грінблат перебував у діючій армії з жовтня 1943 року, у грудні 1943 – січні 1944 року брав участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників.

Повернувшись додому Абрам Грінблат працював у бердичівській артілі “Побєда”, з 1979 по 1988 рр. – головний інженер Бердичівського міськпобуткомбінату, з 1988 року – технолог Бердичівської взуттєвої фабрики.

Рішенням виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 24 грудня 1998 року №779 за особисту мужність і героїзм, проявлені при звільненні міста Бердичева від фашистських загарбників у грудні 1943 – січні 1944 рр., трудовий внесок у відбудову зруйнованого війною господарства, велику військово-патріотичну роботу, безпосередню участь у вихованні дітей та молоді та з нагоди 55-ї річниці визволення міста від фашистських загарбників Грінблату Абраму Львовичу присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Похований Абрам Львович Грінблат у Бердичеві на загальноміському кладовищі по вулиці Бистрицькій.


2018 – У селі Терехове Бердичівського району демонтували пам’ятник, присвячений Григорію Івановичу Котовському – воєначальнику Громадянської війни 1918-1921 рр.

Бюст Г.І. Котовського, червень 2006 р.

Пам’ятник встановили 6 листопада 1985 року на відзнаку заслуг Г.І. Котовського перед Комуністичною партією, Радянською державою та з нагоди наступаючого 60-річчя існування колгоспу ім. Г.І. Котовського, центральна садиба якого знаходиться в Тереховому. Покривало з пам’ятника зняли перший секретар райкому Компартії України К.М. Філіпова, голова виконкому районної Ради народних депутатів В.З. Бабійчук, голова колгоспу В.Й. Жабко. На ці урочистості прибули й колишні воїни-котовці, які служили в корпусі Григорія Котовського.

У квітні 2015 року Верховна Рада України прийняла пакет законів про декомунізацію. У відповідності до цього бюст Г.І. Котовського демонтували та перенесли до районного Народного музею ім. Дж. Конрада.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here