Home Історія Цей день в історії 5 жовтня

5 жовтня

2415
0
SHARE

1809 – Цього дня за Григоріанським календарем, або 25 тішрея 5570 року за іудейським календарем, у Бердичеві помер Леві-Іцхак Бен Меїр Бердичівський (1740-1809) – видатний єврейський праведник, один з духовних лідерів свого покоління.

levi_09
Усипальня Леві-Іцхака Бар Меїр Бердичівського, 2016 р.

Леві-Іцхак народився близько 1740 року в Галіції у містечку Гусаков. З 1785 року Леві Іцхак проживав у Бердичеві, став головним рабином містечка. Він – автор численних книг по хасидизму, на відміну від других хасидів дозволив відвідувати синагогу простому люду.

Похований Леві Іцхак Бен Меїр Бердичівський у Бердичеві на єврейському кладовищі (вул. Житомирська, 72). На його могилі спорудили кам’яний шатер – усипальню у вигляді печери єврейських патріархів, без усякого напису, як він і заповідав. Ця могила стала місцем паломництва хасидів з усього світу. Нині щороку на 25 тішрея тисячі паломників приїздять поклонитися великому хасидському проповіднику (за григоріанським календарем ця дата в залежності від року випадає на один з днів наприкінці вересня – початку жовтня, оскільки цей календар не співпадає з іудейським, місячним, календарем).


1918 – У Бердичеві народився Олексій Антонович Огнев’юк (1918-2008) – педагог, директор середньої школи №2, Почесний громадянин Бердичева.

ogneviuk_01
Олексій Антонович Огнев’юк
(1918-2008).

Олексій Огнев’юк – учасник Другої світової війни, нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом “За мужність” 3-го ступеня, більш ніж 20 медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

У повоєнний час Олесій Огнев’юк працював у Бердичеві на різних відповідальних посадах: інструктором міського комітету КПУ, завідуючим відділом культури виконкому Бердичівської міської Ради депутатів трудящих, секретарем виконкому Бердичівської міської Ради. З 1964 по 1969 рік та з 1975 по 1993 рік Олексій Огнев’юк очолював міську середню школу №2. Саме за його керівництва школа №2 стала одним з кращих навчальних закладів Бердичева.


1934 – У Латгалії, одній з частин Латвії, в учительській родині народився Міцкевич Амвросій Вікентійович – отець-пралат, священик Римо-Католицької Церкви.

mickiewicz_anvrosiy_01
Міцкевич Амвросій Вікентійович
(1934-2015).

Сімейне виховання, навколишнє оточення схилили Амвросія до вибору життєвого шляху у вірі. Він навчався у Ризькій духовній семінарії, де навчався і його брат Бернард. Та лише через десять років після закінчення семінарії – 26 жовтня 1969 року – відбулось його свячення.

З жовтня 1969 року отець Амвросій розпочав працю у Бердичеві, у каплиці на вулиці Чуднівській. У 1992 році місцевій римо-католицькій парафії влада повернула храм Святої Варвари, і о. Амвросій став його настоятелем. День у день отець Амвросій виконував свої священицькі обов’язки: відправляв Божу Службу, сповідував, катехізував, проповідував – і так на протязі 27 років. За ці роки отець Амвросій своєю самовідданою працею заслужив глибоку повагу священиків, монахинь, вірян та місцевої влади. У 2009 році о. Амвросій став настоятелем парафії Блаженного Гонората у місті Коростень Житомирської області.

Помер отець Амвросій Міцкевич 5 липня 2015 року у Коростені. Поховали священника у Бердичеві на території римо-католицького храму Святої Варвари, поряд з могилою брата Бернарда.


1984 – Через 30 років після закриття Бердичівського музею-заповідника в місті відкрився краєзнавчий музей.

Приміщення біля школи №5, у якому знаходився музей із 1984 по 2003 рік. Фотографія 2008 р.

Зайнятися збором матеріалів, а потім і очолити музей було запропоновано вчителю історії з більш як 30-річним стажем, колишньому директору середньої школи №14 Онисії Степанівні Блажкун. Для розміщення експонатів музею була виділена будівля поряд із середньою школою №5 (нині вул. Європейська, 18). Зібраного ентузіастами матеріалу вистачило для того, щоб відкрити три тематичні зали та етнографічний куточок. Музейна рада, головою якої став 2-й секретар міськкому КПУ Роман Рафаїлович Петронговський, надавала посильну допомогу в проведенні ремонтних робіт у приміщенні музею, в організаційних питаннях при створенні експозиції, у повсякденній роботі.

Саме відкриття музею перетворилось на потужний ідеологічний захід, адже у ці дні країна відзначала 40-річчя звільнення Радянської України від німецько-фашистських загарбників. На мітингу з нагоди відкриття музею виступили партійне та господарське керівництво міста, представники обласного управління культури, ветерани Великої Вітчизняної війни. Стрічку перед головним входом до музею перерізали заступник завідуючого відділом пропаганди і агітації обкому Компартії України В.К. Волонишко, начальник обласного управління культури Ю.М. Пилипчук, перший секретар міськкому Компартії України П.П. Поліщук та голова виконкому міської Ради народних депутатів К.М. Степура.


1996 – У горах Гімалаїв загинув Віктор Іванович Пастух (1957-1996) – лікар-хірург, заслужений майстер спорту України з альпінізму, кандидат медичних наук.

У ніч з 4 на 5 жовтня Віктор Пастух та альпініст Геннадій Василенко в рамках експедиції на Шиша-Пангму і Чоо-Ю розпочали підйом для встановлення проміжного табору перед штурмом вершини. У цей час піднявся ураган і сильний снігопад, розпочався схід лавин, які забрали життя двох альпіністів.

Указом Президента України від 13 травня 1997 року В.І. Пастух був нагороджений орденом “За мужність” (посмертно). Вшанували героя і на місцевому рівні: Бердичівська міська Рада прийняла рішення про присвоєння одній з вулиць міста імені Віктора Пастуха; у 2006 році загальноосвітній школі №7 присвоєно ім’я В.І. Пастуха. Будинок по вулиці Заводській, 44, у якому проживав Віктор Пастух, включено до переліку історичних пам’яток і пам’ятних місць історії та культури на Бердичівщині.


u_reki_poster
Постер фільму “Біля річки”.

2005 – У Бердичеві на центральному пляжі проходять зйомки художнього фільму “Біля річки” (рос. “У реки”) німецько-українського режисера Єви Нейман (виробництво Одеської кіностудії).

Фільм створений на основі оповідання Фрідріха Горенштейна “Старушки”. “Біля річки” — це один чудовий день із життя двох жінок похилого віку, матері та дочки, які все життя прожили разом.

У фільмі знялись відомі російські актриси Ніна Русланова та Марія Поліцеймако. Фільм вийшов у прокат у 2007 році, всеукраїнська прем’єра відбулась 30 серпня 2007 року в Одесі. Також фільм увійшов в основну програму Московського Міжнародного кінофестивалю 2007 року. Фільм – учасник 36-го Роттердамського міжнародного кінофестивалю у 2007 році.

2005_10_05_01


2014 – У греко-католицькій громаді Бердичева цього дня здійснили Акт освячення власного храму – храму в ім’я Святого Рівноапостольного князя Володимира і Священномученика Йосафата, який знаходиться по вулиці Котовського, 19 (нині вулиця Одеська).

2014_10_05_00Споруджений на кошти громади за підтримки численних меценатів, храм став видимим результатом тривалої праці релігійної громади, яка відродилась у Бердичеві двадцять років тому – саме на початку жовтня 1994 року в місті було проведено першу Службу Божу цієї конфесії.

Акт освячення провів преосвященнійший Владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської Архиєпархії УГКЦ. Йому співслужили адміністратор міської громади Св. Йосафата ієрей Іван Цихуляк, адміністратори релігійних громад з Житомира, Чуднова, Вакуленчуків та інших міст України.


2019 – У перші роковини смерті відомого письменника та публіциста Олександра Федоровича Кухарчука на стіні школи села Малосілка Бердичівського району урочисто відкрили пам’ятну дошку, присвячену письменнику.

Дошка виготовлена з чорного граніту, містить портрет письменника та присвятний напис: «У цій школі а 1948-1955 роках навчався уродженець села Мала Татарнівка, відомий вітчизняний письменник і публіцист, автор циклу історичних романів «Козацька Русь», лауреат багатьох літературних премій, палкий патріот України Кухарчук Олександр Федорович, 19.02.1942 – 09.10.2018».

У заході вшанування взяли участь колеги, друзі, шанувальники творчості, керівництво села та школи, родина митця. Перед присутніми виступили відомі у краї письменники та поети Михайло Пасічник, Валерій Хмелівський, Світлана Гресь, Василь Врублевський. Син письменника Олександр Кухарчук подякував присутнім та представникам місцевої громади за пам’ять про свого батька – палкого патріота України.

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here