Додому Історія Цей день в історії 4 травня

4 травня

108
0
ПОДІЛИТИСЬ
Ікона Матері Божої Бердичівської.
Малюнок Антонія Олежинського (Antoni Oleszczynski), 1845 р.

1752 – Теологічна комісія, запрошена єпископом київським та чернігівським Самуїлом Ожгою, цього дня розпочала дослідницьку роботу у ствердженні правдивості милостей ікони Матері Божої Бердичівської.

Робота комісії тривала 4 роки. У результаті проведених єпископською комісією досліджень, було визнано правдивими милості, у тому числі 14 воскресінь із мертвих, 10 оздоровлень із різноманітних каліцтв, 19 випадків повернення зору, 14 оздоровлень помираючих, 112 несподіваних вилікувань від важких хвороб, а решта милостей стосувалася порятунку від різних небезпек (інші милості – це порятунки від підступів диявола, злостивих сектантських впливів, від вогню, паводків, заразних хвороб, повернення викраденого або загубленого майна).

Перевірку здійснювали із застосуванням відомих на той час наукових методів. За результатами роботи комісії ікона Матері Божої була визнана чудотворною.


1899 – Цього дня Бердичівська управа отримала дозвіл київського губернатора з питання облаштування в Бердичеві електроосвітлення.

Для створення проекту відповідного договору губернатор надіслав до Бердичівської управи його зразок. Власне ж виробництво електроенергії у Бердичеві з’явилось у 1900 році, коли концесіонер збудував першу міську електростанція, яка працювала на кам’яному вугіллі.

Збудували електростанцію на місці, де нині знаходиться міський пляж (провулок Піонерський). Електростанція мала одну парову машину потужністю у 150 кінських сил та дві динамо-машини, розраховані на 500 ампер струму. Вони забезпечували електроенергією будинки заможних бердичівлян та деякі промислові підприємства міста.


1919 – У Бердичеві створено перший будинок для людей похилого віку, що не мають змоги доглядати самостійно за собою (так званий будинок пристарілих). Будинок припинив своє існування з початком німецько-радянської війни.


1919 – У приміщенні редакції новоствореної газети “Известия” (нині газета має назву “Земля Бердичівська”), що знаходилась у будинку по вулиці Білопільській, 1 (нині вулиця Європейська), відбувся профспілковий збір журналістів, які вирішували нагальні проблеми та виробили план роботи на найближчий час.

До речі, у цьому будинку, який належав відомому у місті лікарю та меценату Давиду Мойсейовичу Шеренцісу, знаходилися також і відділ друку та пропаганди при виконкомі.


Олексій Олексійович Хилюк.

1951 – У Бердичеві в родині службовців народився Олексій Олексійович Хилюк – Народний депутат України (1990-1994), Почесний громадянин міста Бердичева.

З 1986 по 2002 рр. Олексій Хилюк працював в органах місцевого самоврядування. Обіймав посади першого заступника голови міськвиконкому (1986-1987, 1991-1992), голови міськвиконкому (1987-1991, 1992-1994), голови Бердичівської міськради народних депутатів і міськвиконкому (1994-1998), Бердичівського міського голови (1998-2002).

За час роботи в органах самоврядування у перехідний для держави та скрутний економічний час Олексій Хилюк показав себе вмілим організатором, керівником, який за будь-яких політичних та економічних умов умів знайти оптимальне для міста та людей рішення нагальних проблем.

За активну громадсько-політичну діяльність Олексію Хилюку у 2002 році присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.


Володимир Волощук закладає першу плиту у фундамент терапевтичного корпусу Центральної міської лікарні, 4 травня 1985 р.

1985 – Цього дня в країні відбувся Всесоюзний комуністичний суботник, присвячений 40-річчю Великої Перемоги.

У Бердичеві також відбувся суботник, центральною подією якого стало урочисте закладення фундаменту під новий терапевтичний корпус для міської лікарні по вулиці Сестер Сломницьких (нині вулиця Здоров’я).

Перед початком робіт перед присутніми на урочистому мітингу виступили голова виконкому міської ради Володимир Олександрович Волощук, перший секретар міського комітету Комуністичної Партії Петро Павлович Поліщук, головний лікар міської лікарні Віктор Якович Добровольський та інші. Під звуки духового оркестру право закладення першої плити фундаменту надали голові виконкому міської ради Володимиру Волощуку.


Удовидченко Віктор Іванович
(1913-2000).

2000 – у Бердичеві помер Удовидченко Віктор Іванович (1913-2000) – учасник радянсько-фінської 1939-1940 рр. та Другої світової війни.

Віктор Удовидченко народився у селі Лозова Павлівка Кадіївського (нині Стахановського) району Ворошиловградської (нині Луганської) області. У січні 1944 року в складі 305-го гвардійського артилерійського полку 117-ї гвардійської стрілецької дивізії Віктор Удовидченко брав участь у звільненні Бердичева від німецьких загарбників.

По закінченні війни Віктор Удовидченко проходив військову службу та проживав у Бердичеві. По звільненні у запас працював учителем праці в середній школі №3.

Враховуючи самовіддану працю по вихованню підростаючого покоління, вагомий внесок в розвиток міста, з нагоди 50-річчя від дня визволення міста Бердичева від фашистських загарбників рішенням Бердичівського міськвиконкому за №780 від 24 грудня 1993 року Віктору Івановичу Удовидченко присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева”.

Похований Віктор Удовидченко на міському кладовищі по вулиці Бистрицькій у секторі почесних поховань.

Могила Віктора Удовидченка, 2010 р.

Обеліск, присвячений одному з керівників бердичівського комсомольсько-молодіжного підпілля Володимиру Завадському, 2006 р.

2005 – У Бердичеві на початку вулиці імені Завадського урочисто відкрито гранітний обеліск, присвячений одному з керівників бердичівського комсомольсько-молодіжного підпілля Володимиру Завадському. Напис на обеліску: “Вулиця Завадського названа іменем Ю.В. Завадського (1922-1943) керівника Бердичівського молодіжного підпілля в роки Великої Вітчизняної війни”. У тексті напису на обеліску припустились помилки: справжні ініціали Завадського – Володимир Юліанович.

Це вже другий обеліск, присвячений герою підпілля – у 1965 році на цьому місці відкрили обеліск із залізобетону. Одночасно вулиці, що до того носила назву Радянська, надали ім’я підпільника.

ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР

Please enter your comment!
Please enter your name here