4 жовтня

1917 – Згідно дозволу, наданого командувачем Південно-Західним фронтом генерал-лейтенантом Миколою Володченком спільно з комісаром фронту (наказ №1016 від 26 вересня 1917 року), в Бердичеві цього дня відкрився український військовий з’їзд Південно-Західного фронту.

З’їзд проходив з 4 по 10 жовтня, для участі в ньому прибули делегати від військових частин, управлінь, установ, в яких проходять військову службу українці. Програма з’їзду включала: вибори до Установчих зборів, культурно-просвітницькі питання, знайомлення з українським рухом та доповіді з місць, підняття боєздатності армії.

Участь у з’їзді серед інших взяв і генеральний секретар військових справ Симон Петлюра.

З’їзд поставив завдання створити українські військові ради на всіх рівнях: ротні, полкові, корпусні, армійські, гарнізонні, фронтові. Це рішення, на думку істориків, мало далекоглядні наслідки – воно відкривало шлях для створення українських вертикальних військових структур, навколо яких ставало можливим формування регулярної національної армії.

Ухвали, прийняті з’їздом, явили собою програму національного військового будівництва на найближчу перспективу.

1925 – З 4 по 15 жовтня з метою допомоги у розвитку місцевої промисловості у Бердичеві проводиться окружна сільськогосподарська виставка.

У виставці взяли участь підприємства місцевої промисловості, кооперація, кустарі, Цукротрест, установи окрвиконкому тощо. Що стосується Цукротресту, то він на виставці був представлений Бердичівським, Червонським, Андрушівським, Коровинецьким, Янушпільським, Юзефо-Миколаївським, Бродецьким комбінатами та Северинівським насіннєвим господарством Подільського відділення, а також Погребищенським, Сішчинецьким і Скоморошським комбінатами Уманського відділення. Серед експонатів Бердичівського комбінату виділялась його основна продукція: білий та жовтий цукор-пісок, цукрова голова вагою в 5 пудів (біля 80 кг), різні сорти рафінаду, патока, утфель, жом, гашене та негашене вапно і т.п. Також на виставці були представлені різні плакати та діаграми, технічні пристрої (газоаналізатори, ручний пульверизатор), зразки вирощуваних культур, гербарії місцевої флори та бур’янів, найважливіші інсектициди та гербіциди, а також добірні лошата.

Варто відзначити, що експонати Бердичівського цукрового комбінату викликали велике зацікавлення як у гостей виставки, так і в членів експертної комісії. Свідченням цього були дві великі золоті медалі, отримані комбінатом за “високу якість продукції рафінадного заводу, експонати пісково-цукрового заводу і продуктивність праці” та за “представлену групу молодих лошат”, а також велика срібна медаль за “енергійну постановку роботи у справі відродження рільництва”.

1957 – Цього дня в Радянському Союзі здійснили запуск на орбіту першого штучного супутника Землі. Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1).

Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР “Тюра-Там” (що отримав згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія “Супутник” (сімейства Р-7).

Запуск штучного супутника мав велике політичне значення для СРСР, також викликав значний інтерес до освоєння космосу серед пересічних громадян, у тому числі і бердичівлян. Так, для популяризації цієї теми викладач бердичівського педагогічного інституту І.М. Добжанський через декілька днів після запуску організував низку лекцій про штучні супутники Землі.

Супутник літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, зробивши 1440 обертів навколо Землі (близько 60 млн км), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.

1981 – У Бердичеві відбувся перший республіканський масовий легкоатлетичний пробіг, присвячений річниці Жовтневої революції 1917 року.

Аналогічні легкоатлетичні пробіги відбулись в усіх містах та селах України, всього участь у пробігах по країні взяли біля 2-х мільйонів осіб, у Бердичеві – біля двох тисяч осіб.

У подальшому цей легкоатлетичний пробіг став традиційним і припинив своє існування у 1990 році.

У радянську добу осінь завжди була порою легкоатлетичних кросів. Так, наприкінці вересня того ж 1981 року в Бердичеві на алеї парку шкіроб’єднання ім. Ілліча вийшли на старт понад 500 спортсменів загальноосвітніх шкіл та спеціальних учбових закладів міста. Тут змагались дівчата на дистанції 500 м та юнаки на дистанції 1000 м. А легкоатлетична естафета, приурочена Дню народження Ленінського комсомолу, зібрала понад 700 спортсменів з 26 жіночих та 29 чоловічих команд підприємств, середніх спеціальних навчальних закладів та шкіл міста.

Цікаво, що вперше легкоатлетичні змагання з нагоди річниці Жовтневої революції у Бердичеві відбулись у 1948 році. Це була естафета на приз міськрайонної газети “Радянський шлях”, яка стала щорічною. Призом був перехідний Червоний прапор. Три роки підряд почесне звання переможця здобували спортсмени машинобудівного технікуму, і за умовами змагання цьому колективу, як переможцю трьох змагань, перехідний приз – Червоний прапор – був залишений назавжди. У наступні роки першість здобували спортсмени середньої школи №1, педінституту, середніх шкіл №2 та №3.

2002 – Цього дня міська загальноосвітня школа №2, що розташована по вулиці Лілії Карастоянової (нині вулиця Джозефа Конрада), реорганізована у міську гуманітарну гімназію №2, яка має суспільно-гуманітарний та економіко-правовий профіль навчання.

На цей час в гімназії працює понад 60 педагогів, очолює навчальний заклад Марія Василівна Борисюк.