Цієї п’ятниці слухачі гурту “Промінь Світла” згадували нашого земляка, письменника Фрідріха Горенштейна, графиню Кароліну Собанську. А також пригадали й Ізю-газувальника – Елю Ронделя, простого (чи не зовсім простого) продавця газованої води. Один із слухачів гурту запропонував увічнити пам’ять про цю легендарну особистість шляхом встановлення пам’ятника у нашому місті.
Остання ідея, а також дві телефонні розмови на цю тему змусили мене пригадати події не такого вже й далекого 2012 року, коли ідея встановлення пам’ятника Елі Ронделю сягнула небачених висот. Пишу це з деякою іронією, адже передвиборчим обіцянкам майбутніх народних обранців не варто вірити. Ні на йоту. Ще й досі черговий кандидат на посаду депутата / мера / провідного фахівця (прізвища можете називати самі) хоче перетворити Бердичів на «Нью Васюки». Отже, справа Остапа Бендера живе та процвітає.
Свої думки з цього приводу тоді ж написав наприкінці цієї статті. Як бачимо, з 2012 року нічого не змінилось.
Ось і сама стаття:
12 жовтня 2012 року. Презентація концепції розвитку туризму субрегіону Бердичева