1942 – Цього дня в бою на підступах до Сталінграду загинув командир 166-ї танкової бригади Іван Данилович Піорунський (1904-1942) – уродженець села Дмитрівка (нині входить до складу селища Гришківці) Бистрицької волості Бердичівського повіту.
Кадровий офіцер, Іван Піорунський зустрів німецько-радянську війну досвідченим танкістом. Наприкінці липня 1942 року ворожі війська рвались до Сталінграду та прорвали оборону радянських військ. Іван Піорунський прийняв рішення атакувати ворожі частини. Знаходячись у головному танку, він особистим прикладом надихав солдат та офіцерів.
Танкова бригада виконала бойове завдання, Іван Данилович Піорунський у числі інших учасників бою був нагороджений орденом Вітчизняної війни I ст. (посмертно).
У 1968 році у дні святкування перемоги над гітлерівською Німеччиною у Гришківцях на будинку №29 (нині №31), де народився І.Д. Піорунський, встановлено меморіальну дошку та іменем Героя названо вулицю. Документальні матеріали про І.Д. Піорунського розміщено в кімнаті бойової слави школи №6 (нині музей історії загальноосвітньої школи №6 ім. І.В. Житниченка).
1949 – Завод “Комсомолець” активно допомагав своєму підшефному колгоспу “Перемога” села Гардишівка в успішному збиранні врожаю та хлібоздачі.
Ще перед жнивами дирекція заводу виділила колгоспу метал, фарби, інструмент та окремі деталі для ремонту сільськогосподарських машин. Були своєчасно відремонтовані автомашини, лобогрійка, вози.
Велика увага приділялась також налагодженню в колгоспі культурно-масової роботи. Саме цього дня молодь заводу по-стахановському працювала у підшефному колгоспі на просушуванні та скирдуванні соломи. Було просушено в цей день хліба на 4 гектарах площі, 17 працівників заводу очистили 8 тонн зерна.
1957 – У селі Панасівка Козятинського району (нині село Хмільницького району) Вінниччини народився Василь Костянтинович Мазур – міський голова Бердичева з 2002-го по 2019-й рік.
Впродовж 80-90-х років минулого століття Василь Мазур пройшов майже всі сфери життєдіяльності міста Бердичева. Працюючи на тих чи інших посадах, він достатньо вивчив виробництво, що у подальшому дозволило успішно керувати міською громадою.
Рішенням виконкому міської Ради за багаторічну сумлінну працю в органах місцевого самоврядування, особистий вагомий внесок у вдосконалення стилю і методів їх роботи та в соціально-економічний, культурний та спортивний розвиток міста Василю Мазуру присвоєно звання “Почесний громадянин міста Бердичева” (2007 р.).
1995 – У країні триває процес впровадження адміністративного інституту голів районних державних адміністрацій. Розпорядженням Президента України №122/95-рп від 31.07.1995 р. «Про призначення голів районних державних адміністрацій Житомирської області» Василя Петровича Сухорабу, діючого голову Бердичівської районної Ради та районного виконавчого комітету, призначено головою районної державної адміністрації Бердичівського району Житомирської області. Одночасно Василь Петрович залишився головою Бердичівської районної Ради народних депутатів.
Через місяць, під час сесії Бердичівської районної ради, яка відбулась 04 вересня того ж року, депутати розглянули питання «Про зміни в системі державного управління місцевого та регіонального самоврядування» та вирішили ліквідувати виконавчий комітет Бердичівської районної ради та секретаріат ради та виконкому з 28 серпня 1995 року, а повноваження виконкому передали районній державній адміністрації з усіма вимогами правонаступництва.
2002 – У колишньому цеху кузовних робіт Бердичівського авторемзаводу, який на цей час знаходився в запущеному стані, запрацювало нове підприємство – “ТІС Полісся”.
Спочатку була введена у роботу лише одна виробнича екструзійна лінія для виготовлення повноцінного плінтусу ПВХ, на якій працювало 19 осіб. Уже через три роки ввели в експлуатацію ще дві екструзійні лінії, а збільшення випуску плінтусів забезпечили шляхом впровадження у виробництво такого екструзійного інструменту, який дозволив виготовлювати повнопрофільний плінтус у дві струї.
У 2011 році в цехах “ТІС Полісся” працювало біля 250 робітників.