1761 – При кляшторі Босих Кармелітів засновано братство святого Тадея Апостола.
Тадей (Фадей, Юда Фадеїв, Юда Тадей, Юда Яковів, Левій) – один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа та згаданий у всіх чотирьох Євангеліях та Діяннях Апостолів. Про його життя і діяльність ми знаємо дуже мало. Відомо лише, що Тадей вірно служив Господові. Він проповідував Євангеліє спершу в Юдеї, Галілеї, Самарії, Ідумеї, потім в Аравії, Сирії, Месопотамії, а під кінець свого життя – у Персії та Вірменії.
Всього при кляшторі Босих Кармелітів у Бердичеві діяло декілька братств: Святої Трійці (молитва і поклоніння), Святого Скапулярію, Доброї Смерті (молитва і активне служіння хворим і вмираючим, молитва за померлих), св. Яна Непомуцена (молитва для священиків, сповідників і духовних керівників), св. Тадея Апостола, св. Теклі.
1920 – Для посилення позицій більшовицьких військ до Бердичева прибула 1-а бригада Червоної Української Галицької Армії – тих самих частин УГА, які у серпні-грудні 1919 року боролися на стороні УНР проти більшовиків.
Українська Галицька Армія була сформована як регулярна армії Західно-Української Народної Республіки у 1918 році. На час свого формування нараховувала до 25 тис. вояків. У липні-листопаді 1919 року підрозділи УГА активно боролись на Правобережжі проти більшовицьких військ, у листопаді уклали сепаратний мир зі Збройними силами Півдня Росії (генерал Денікін). На початку 1920 року, коли після розгрому Добрармії частини Червоної армії з’явилися на місці розташування галицьких бригад, її підрозділи стали Червоною Українською Галицькою Армією. Остаточно УГА вийшла з поля боїв, коли у квітні 1920 дві колишні галицькі бригади покинули Червону армію й перейшли до Армії УНР, що була тоді в союзі з польським військом. Поляки звільнили підстаршин і вояків, а старшин інтернували. Такий був кінець УГА після майже півторарічного її існування.
1936 – У селі Сімаки Бердичівського району в сім’ї військовослужбовця народився Олександр Степанович Клекота (1936-2012) – комсомольський організатор, керівник ВО “Бердичівське шкіроб’єднання ім. Ілліча”.
Олександр Клекота з 1960 по 1969 рр. працював на комсомольській роботі в міськкомі комсомолу: інструктором, 2-м секретарем, 1-м секретарем. Шість років поспіль очолював комсомольську організацію Бердичева. З березня 1969 року Олександр Клекота працював заступником голови виконкому Бердичівської міської ради, з 1979 року – на керівних посадах бердичівського шкіроб’єднання ім. Ілліча.
Майже чверть століття Олександр Степанович працював на цьому підприємстві, з кінця 1990 по 1997 рік він – генеральний директор одного з найбільших підприємств шкіряної галузі України.
Помер Олександр Клекота 16 серпня 2012 року, похований у Бердичеві в секторі почесних поховань загальноміського кладовища по вулиці Бистрицькій.
1959 – У Бердичеві в робітничій родині народився Олександр Васильович Михальченко – тренер зі стрибків у висоту.
У 1980 році Олександр Михальченко закінчив факультет фізичного виховання Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. За роки своєї праці Олександр Васильович виростив та виховав цілу плеяду спортсменів високого класу. Його вихованці – переможці та призери чемпіонатів світу, Європи та України. Серед них: заслужений майстер спорту Юрій Крімаренко, майстер спорту міжнародного класу Володимир Костенко, майстри спорту Артур Ринкевич, Сергій Шеремет, Олександр Журавльов, Василь Лебедєв, Андрій Жмур, О. Цицановський, А. Ковальов, О. Навроцький, Сергій Михальченко (син тренера), Наталія Гапчук, Антон Саєвич, Сергій Бялошицький.
Його вихованці досягли значних висот і в професійній діяльності. Серед них кандидат медичних наук Андрій Жмур, Заслужені тренери України Сергій Кузнєцов та Сергій Шеремет.
У 1999 році Олександр Михальченко за здобутки на тренерській ниві удостоєний звання “Заслужений тренер України”.