3 листопада

1922 – Цього дня працівники бердичівського Держшкірзаводу (колишній шкіряний завод Карла Шленкера) надіслали Володимиру Леніну до Москви телеграму такого змісту: “Москва, Раднарком, Леніну. До дня п’ятої річниці Великого Жовтня загальні збори робітників і службовців Бердичівського Держшкірзаводу в кількості 1200 чоловік, гаряче вітаючи повернення до активної роботи великого вождя пролетарської революції, постановили назвати завод ім’ям Ілліча, на що просять Вашої згоди. 3 листопада 1922 року”.

Через деякий час відповідна згода надійшла і з того часу бердичівський Держшкірзавод носитиме ім’я вождя Жовтневої революції Володимира Ілліча Леніна.

Шкіряний завод Шленкера, згодом Державний завод ім. Ілліча, заснований у 1876 році на болотистій окраїні Бердичева – Баранячому острові – варшавським купцем Карлом Шленкером (підприємець мав у власності також завод у селі Бараннє нині Славутського району Хмельницької області). Завод припинив своє існування у 2002 році.

1937 – В урочищі Сандармох (нині Медвеж’єгірський район Карелії, РФ) за рішенням окремої трійки Ленінградського обласного управління НКВД СРСР розстріляно 265 в’язнів Соловецького табору особливого призначення. У списку “українських буржуазних націоналістів”, страчених цього дня, значаться українські відомі митці та науковці: Лесь Курбас, Микола Зеров, Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чехівський, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та багато інших.

Усього протягом 1-4 листопада було розстріляно 1116 осіб, серед яких також були уродженці Бердичева та сусідніх сіл: Антон Бенедик (вчитель), Петро Дрига (помічник командира 12 полку), Ісак Ландман (службовець), Ян Люкач (ксьондз), Павло Ступаченко (тесля), священик Махнівської парафії (ім’я невідоме) та інші.

Місце масових поховань виявили у 1997 році. Тоді ж провели благоустрій меморіального кладовища. У 1998 році побудована православна каплиця, встановлений монумент із барельєфом “Розстріл з ангелом” (автор – Григорій Салтуп). 2004 року Товариство української культури “Калина” коштом світового українства спорудило гранітний козацький хрест “Убієнним синам України” (автори Микола Малишко та Назар Білик).

1941 – Цього дня біля 3-х тисяч євреїв, яких до цього зігнали на територію історико-культурного заповідника (територія кляштору Босих Кармелітів), вивезли партіями по 150 чоловік у район радгоспу (МТС) Сокулино (нині селище Мирне) і там розстріляли. Багато з них, після чотирьох місяців перебування між життям і смертю, після втрати близьких та рідних, після побоїв, мук та голоду, йшли на смерть, як на позбавлення.

Перед розстрілом всіх приречених заставили роздягтись догола. Голих скидали у вириті військовополоненими ями і розстрілювали з автоматів. Розстрілом керував есесівський офіцер, стріляли німці і місцеві поліцейські на чолі з начальником поліції Зелінським.

Серед розстріляних цього дня були відомі бердичівські лікарі Вурварг і Барабан, лікар-стоматолог Реґіна Бланк, колишній земський лікар Ліберман, який ще в молодості прийняв православ’я, у квартирі якого висіли православні ікони. Вже літній лікар Вурварг ще в молодості закінчив медичний факультет у кайзерівській Німеччині, декілька років провів у німецькому полоні під час Першої світової війни і сподівався, що німці його-то не чіпатимуть… Але його розстріляли разом із дружиною та двома дочками.

Нині на місці розстрілу, поряд із братською могилою, знаходиться меморіальний знак з шестикутною Зіркою Давида та присвятним написом.

1943 – Цього дня вийшов останній номер газети “Нова Доба”, яка виходила в окупованому німецькими військами Бердичеві з серпня 1941 року (всього вийшло 285 номерів).

В останньому номері розміщено статтю “Що їх чекає?”, в якій розповідається про повстанські загони українських націоналістів, які перебувають нині у Волинських лісах, та їх ймовірну долю після перемоги більшовицької армії. Також міститься інформація про події на Східному фронті, дії англо-американських військ, перебування українських робітників, які працюють на підприємствах у Німеччині та інше. Бердичівський міський театр розмістив анонс спектаклів, які зіграють у листопаді: “Стакан воды” (3 листопада), “Запорожець за Дунаєм” (6 листопада), “Тайна Нельской башни” (7 листопада).

1996 – У Бердичеві організовується громада Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Цього дня біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулася зустріч громадськості міста та Бердичівського району з депутатами Житомирської обласної ради Святославом Васильчуком, Анатолієм Шевчуком та єпископом Житомирським і Овруцьким УПЦ КП Ізяславом. Єпископ пояснив присутнім різницю між православними церквами Київського і Московського патріархатів.